Состояние когнитивных функций и психоэмоциональный статус у больных гипертонической болезнью в зависимости от уровня общительности [Текст] / Н. Я. Доценко [и др.] // Артеріальна гіпертензія. - 2017. - № 2. - С. 59-66 MeSH-главная: КОГНИТИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COGNITION DISORDERS ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION ЭМОЦИИ -- EMOTIONS ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS Аннотация: Многочисленные исследования продемонстрировали роль артериальной гипертензии как независимого фактора риска развития и прогрессирования когнитивных расстройств. В настоящее время придается большое клиническое значение факторам, проявляющим протективные свойства в отношении когнитивных нарушений, таким как динамическая физическая активность (вне профессиональных обязанностей), достаточная когнитивная деятельность, ориентированная на изучение нового и широкий круг общения. В связи с этим представляется интересной проблема активности человека в общении у больных гипертонической болезнью и связь уровня общительности с показателями когнитивных функций. Целью работы явилось изучение влияния уровня общительности на развитие когнитивных нарушений и психоэмоциональный статус у больных артериальной гипертензией. Материалы и методы. Обследовано 99 больных гипертонической болезнью II стадии без сопутствующих заболеваний, средний возраст которых 50,34 ± 0,79 года. Продолжительность заболевания в среднем составила 8,96 ± 0,61 года. Пациенты были разделены в зависимости от самооценки уровня общительности по визуальной аналоговой шкале на три группы. Для изучения когнитивных нарушений и психоэмоционального статуса применяли ряд нейропсихологических тестов. Результаты. Первую группу составили 22 больных с низким уровнем общительности (2,55 балла по визуальной аналоговой шкале), вторую группу — 42 пациента со средним уровнем общительности (6,02 балла), третью — 35 пациентов с высоким уровнем общительности (8,83 балла). Нами установлено снижение когнитивных функций по MoCA-тесту у обследуемых групп пациентов с уменьшением уровня общительности. Доля пациентов, показавших наличие когнитивных нарушений, в группах с разным уровнем общительности составила 39,5, 50 и 72,7 % соответственно. Корреляционный анализ позволил установить связи умеренной силы между уровнем общительности и показателями MoCA-теста (r = +0,40; р 0,05), а также между когнитивными нарушениями по MoCA-тесту и уровнем тревожности (r Численні дослідження продемонстрували роль артеріальної гіпертензії як незалежного фактора ризику розвитку та прогресування когнітивних розладів. На даний час надається велике клінічне значення факторам, що виявляють протективні властивості відносно когнітивних порушень, такі як динамічна фізична активність (поза професійних обов’язків), достатня когнітивна діяльність, орієнтована на вивчення нового і широке коло спілкування. У зв’язку з цим видається цікавою проблема активності людини в спілкуванні у хворих на гіпертонічну хворобу і зв’язок рівня комунікабельності з показниками когнітивних функцій. Метою роботи було вивчення впливу рівня комунікабельності на розвиток когнітивних порушень і психоемоційний статус у хворих на артеріальну гіпертензію. Матеріали та методи. Обстежено 99 хворих на гіпертонічну хворобу II стадії без супутніх захворювань, середній вік яких 50,34 ± 0,79 року. Тривалість захворювання в середньому становила 8,96 ± 0,61 року. Пацієнти були розділені залежно від самооцінки рівня комунікабельності за візуальною аналоговою шкалою на три групи. Для вивчення когнітивних порушень і психоемоційного статусу застосовували ряд нейропсихологічних тестів. Результати. Першу групу становили 22 хворих із низьким рівнем комунікабельності (2,55 бала за візуальною аналоговою шкалою), другу групу — 42 пацієнти із середнім рівнем комунікабельності (6,02 бала), і третю — 35 пацієнтів із високим рівнем комунікабельності (8,83 бала). Нами встановлено зниження когнітивних функцій по MoCA-тесту у обстежуваних груп пацієнтів зі зменшенням рівня комунікабельності. Частка пацієнтів, які показали наявність когнітивних порушень, у групах із різним рівнем комунікабельності становила 39,5, 50 і 72,7 % відповідно. Кореляційний аналіз дозволив встановити зв’язок помірної сили між рівнем комунікабельності і показниками MoCA-тесту (r = +0,40; р 0,05), а також між когнітивними порушеннями за MoCA-тестом і рівнем тривожності (r Доп.точки доступа: Доценко, Н. Я. Герасименко, Л. В. Боев, С. С. Шехунова, И. А. Свободных экз. нет