Гудим, М. С.     Структура та клінічні прояви пухлин різної гістологічної структури краніоорбітальної ділянки та орбіти [Текст] / М. С. Гудим, О. М. Гончарук, А. А. Обливач // Міжнародний неврологічний журнал. - 2017. - N 2. - С. 16-22. - Бібліогр.: с. 21 MeSH-главная: ГЛАЗНИЦЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ORBITAL NEOPLASMS (диагностика, рентгенография) ЧЕРЕПА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SKULL NEOPLASMS (диагностика, рентгенография) ГЛАЗНОГО НЕРВА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- OPTIC NERVE NEOPLASMS (диагностика, рентгенография) ГЛАЗА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- EYE NEOPLASMS (диагностика, рентгенография) МАГНИТНОГО РЕЗОНАНСА ИЗОБРАЖЕНИЕ -- MAGNETIC RESONANCE IMAGING ТОМОГРАФИЯ РЕНТГЕНОВСКАЯ КОМПЬЮТЕРНАЯ -- TOMOGRAPHY, X-RAY COMPUTED Аннотация: Краніоорбітальні новоутворення включають широкий спектр доброякісних та злоякісних пухлин та є маловивченою проблемою нейроофтальмології. Матеріали та методи. Проведений ретроспективний аналіз комплексного обстеження та результатів хірургічного лікування хворих із пухлинами краніоорбітальної ділянки та орбіти, госпіталізованих та оперованих у відділенні нейрохірургії № 2 Київської міської клінічної лікарні швидкої медичної допомоги з 2000 по 2015 р. Результати. Відібрано 104 хворих віком від 18 до 73 років із пухлинами краніоорбітальної ділянки та орбіти. Середній вік пацієнтів становив 46,1 року, чоловіків було 26 (23 %), жінок — 78 (77 %). Перед­операційний зоровий дефіцит спостерігався у 83 (79,8 %) пацієнтів. 45 (43,2 %) пацієнтів відмічали періорбітальний біль. У 15 (14,4 %) пацієнтів не було екзофтальму, у 36 (34,6 %) відмічався м’який екзофтальм (≤ 4 мм), і у 52 (51 %) осіб — виражений екзофтальм ( 4 мм). Окорухові порушення виявлено в 32 (30 %) пацієнтів, звуження полів зору — у 15 (24 %) хворих. Серед гістологічних типів новоутворень відмічено: 35 (33,6 %) сфеноорбітальних менінгіом, 19 (18,2 %) кавернозних гемангіом, 9 (8,6 %) гліом зорового нерва, 8 (7,6 %) менінгіом оболонки зорового нерва, 2 (1,9 %) менінгосаркоми, 5 (4,8 %) шванном, 4 (3,8 %) нейрофіброми, 4 (3,8 %) гемангіоперицитоми, 5 (4,8 %) плеоморфних аденом, 4 (3,8 %) аденокарциноми слізної залози, 3 (2,8 %) злоякісні лімфоми орбіти, 3 (2,8 %) метастази, 3 (2,8 %) псевдопухлини. Тривалість симптомів у пацієнтів коливалася від 2 до 92 місяців (у середньому — 11 місяців). Висновки. Досягнення нейровізуалізації значно полегшили діагностику пухлин краніоорбітальної ділянки та орбіти. У кожному разі підозри на об’ємне утворення краніоорбітальної ділянки та орбіти обстеження повинне бути комплексним та проводитися з урахуванням сучасних рекомендацій та наявної інформації для оптимізації лікування Доп.точки доступа: Гончарук, О.М. Обливач, А.А. Свободных экз. нет