Ендопротезування в пацієнтів із наслідками невправлених переломовивихів у кульшовому суглобі [Текст] / В. А. Філіпенко [та ін.] // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2017. - N 2. - С. 78-83. - Бібліогр.: с. 82-83 MeSH-главная: БЕДРА ВЫВИХ -- HIP DISLOCATION (терапия, хирургия) БЕДРЕННОЙ КОСТИ ПЕРЕЛОМЫ -- FEMORAL FRACTURES (терапия, хирургия) ТАЗОБЕДРЕННОГО СУСТАВА АРТРОПЛАСТИКА ЗАМЕСТИТЕЛЬНАЯ -- ARTHROPLASTY, REPLACEMENT, HIP АНАМНЕЗА СБОР -- MEDICAL HISTORY TAKING МЕДИЦИНСКИЕ ОШИБКИ -- MEDICAL ERRORS ОРТОПЕДИЧЕСКИЕ ФИКСИРУЮЩИЕ УСТРОЙСТВА НАРУЖНЫЕ -- EXTERNAL FIXATORS Аннотация: Ендопротезування в разі наслідків невправлених переломовивихів у кульшовому суглобі належить до складних хірургічних втручань. Мета: розробити методику ендопротезування кульшового суглоба (КС) й оцінити її результати в пацієнтів із наслідками невправлених переломовивихів у КС. Методи: із 2004 по 2016 рр. 10 пацієнтам (10 суглобів) із наслідками невправлених переломовивихів у КС виконано ендопротезування. Середній вік пацієнтів 41,3 року (від 22 до 59), 5 чоловіків і 5 жінок. Укорочення ураженої кінцівки в середньому становило 4,7 см (від 2 до 8). У 5 хворих перед ендопротезуванням виконано зведення проксимального відділу стегнової кістки з використанням апарата зовнішньої фіксації (АЗФ) по системі «таз – стегно». Час дистракції та фіксації в АЗФ становив у середньому 55 днів (від 21 до 98). Ацетабулярний компонент ендопротеза встановлювали в анатомічному положенні. Пластику дефектів кульшової западини провели у 8 випадках. Терміни спостереження за хворими становили від 6 міс. до 12 років. Результати: функціональний стан КС за шкалою Harris підвищився від 30 до 82 балів. У всіх хворих рентгенологічних ознак нестабільності компонентів ендопротеза не виявлено. Повна перебудова автотрансплантатів після пластики відбулася в 100 % випадків. Ускладнення, пов’язані з АЗФ: 1 випадок — поверхневе нагноєння м’яких тканин навколо стрижня, 1 — перелом стрижня, 1 — рання перипротезна інфекція, 1 — повторний вивих. Висновки: відновлення центра ротації КС і довжини ураженої кінцівки завдяки використанню АЗФ «таз – стегно» перед ендопротезуванням, реконструкція стінок кульшової западини з урахуванням типу дефекту і анатомічне встановлення чашки ендопротеза дали змогу мінімізувати ускладнення й отримати позитивні результати лікування в пацієнтів із наслідками невправлених переломовивихів у КС Доп.точки доступа: Філіпенко, В. А. Бондаренко, С. С. Хмизов, С.О. Жигун, А. І. Панченко, А. М. Свободных экз. нет