Отруєння фосфорорганічними сполуками: варіанти перебігу, діагностична та лікувальна тактика бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги [Текст] = Poisoning with organophosphorus compounds: variants of the course, diagnostic and treatment tactics of the emergency medical care brigade / Р. М. Ляхович [та ін.] // Медична та клінічна хімія. - 2017. - Том 19, N 1. - С. 87-94 MeSH-главная: ФОСФОРОРГАНИЧЕСКИЕ СОЕДИНЕНИЯ -- ORGANOPHOSPHORUS COMPOUNDS ОТРАВЛЕНИЕ -- POISONING АНТИДОТЫ -- ANTIDOTES КЛИНИЧЕСКИЕ ПРОТОКОЛЫ -- CLINICAL PROTOCOLS Аннотация: У даній статті розглянуто різновиди фосфорорганічних сполук, шляхи їх надходження в організм, характерні клінічні прояви та сучасний алгоритм догоспітальної терапії в практиці бригади екстреної (швидкої) медичної допомоги (Е(Ш)МД). Актуальність даної проблеми полягає в тому, що левову частку всіх отруєнь становлять саме отруєння фосфорорганічними сполуками, оскільки їх досить широко застосовують у сільському господарстві, промисловості та медицині. Ці сполуки вирізняються широким діапазоном активності щодо шкідників сільськогосподарських культур Мета дослідження – підвищити якість діагностики та надання своєчасної кваліфікованої догоспітальної медичної допомоги працівниками Е(Ш)МД постраждалим, отруєним фосфорорганічними сполуками. Методи дослідження. Основним патогенетичним механізмом дії фосфорорганічних сполук є пригнічення активності холінестерази – ферменту, що гідролізує ацетилхолін і відіграє важливу роль у процесі синаптичної передачі нервового імпульсу в холінергічних синапсах. Гальмування активності холінестерази призводить до припинення або зменшення розщеплення ацетилхоліну, що зумовлює накопичення останнього і надмірне збудження ним холінореактивних систем. Отруєння фосфорорганічними сполуками викликає утворення фосфо­ризованої холінестерази, яка втрачає здатність гідролізувати ацетилхолін і дуже повільно відновлює свою активність. Результати й обговорення. Як свідчать результати проведених досліджень, клінічна картина впливу різних фосфорорганічних сполук на організм людини полягає в проявах з боку центральних або периферійних холінореактивних систем. Швидкість розвитку клінічних проявів залежить від механізмів надходження отрути в організм. Слід відзначити, що при інгаляційному впливі симптоми ураження з’являються дуже швидко. У разі проникнення крізь шкіру прихований період дії триває. При потраплянні отрути через дихальні шляхи на перший план виступають симптоми розладів дихання, при пероральному – системи травлення, крізь шкіру – м’язові фібриляції. Далі, незалежно від механізмів проникнення фосфорорганічних сполук в організм, у клінічній картині гострого отруєння переважають симптоми загальнорезорбтивної дії сполук, яка проявляється симптомами ураження ЦНС (вегетативні центри, гіпоталамічні структури), органів зору (міоз, зниження гостроти зору, спазм акомодації), серцево-судинної системи (вегетосудинна дистонія, міокардіодистрофія), травного каналу (гіперсалівація, коліки, дискінезії кишечника, жовчовивідних шляхів, токсичний гепатит), органів дихання (бронхоспазм, бронхорея), скелетних м’язів (судоми). Висновки. Враховуючи поліморфізм клінічних проявів отруєння фосфорорганічними сполуками та його ускладнень, надзвичайно важливо щоб медики “швидкої” освоїли, як розпізнавати дані патологічні стани і надавати кваліфіковану догоспітальну медичну допомогу. Через це комплексна догоспітальна екстрена медична допомога полягає в застосуванні амілнітриту, за наявності апное або при значному порушенні дихання – проведенні штучної вентиляції легень та інгаляції кисню. При послабленні серцевої діяльності слід використовувати розчин кордіаміну підшкірно, а при судинному колапсі рекомендують інгаляції кисню та підшкірну ін’єкцію норадреналіну. Антидотна терапія полягає у введенні 20 мл хромосмону внутрішньовенно, в подальшому – 30 % розчину натрію гіпосульфіту внутрішньовенно Доп.точки доступа: Ляхович, Р. М. Джус, М. Я. Кіцак, Я. М. Нецюк, О. Г. Свободных экз. нет