Особливості корекції генітоуринарного менопаузального синдрому в жінок [Текст] = Correction features of the genitourinary syndrome of menopause / О. М. Павловська [та ін.] // Актуальні питання педіатрії, акушерства та гінекології. - 2017. - N 2. - С. 74-77 MeSH-главная: НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ СТРЕССОВОЕ -- URINARY INCONTINENCE, STRESS МЕНОПАУЗА -- MENOPAUSE ВЛАГАЛИЩЕ -- VAGINA МОЧЕПОЛОВОЙ СИСТЕМЫ ЖЕНСКОЙ БОЛЕЗНИ -- FEMALE UROGENITAL DISEASES ВУЛЬВОВАГИНИТ -- VULVOVAGINITIS (лекарственная терапия) Аннотация: Мета дослідження – визначення клінічної ефективності комплексної медикаментозної терапії для корекції генітоуринарного менопаузального синдрому в жінок. Матеріали та методи. Було обстежено 50 жінок віком 49–57 років із менопаузальними генітоуринарними розладами. Пацієнток було розділено на 2 групи. Жінки основної групи отримували комплексну медикаментозну терапію, яка включала естрогенвмісний препарат, фітоуросептик та гомеопатичний препарат з регулюючим ритмологічні процеси в ЦНС ефектом, група порівняння – тільки естрогенвмісний препарат й фітоуросептик. Для визначення виразності генітоуринарних порушень застосовували індекс вагінального здоров’я за критеріями G. Bachmann, шкалу D. Barlow, добовий Pad-тест за стандартами ICS. Результати дослідження та їх обговорення. При дослідженні індексу вагінального здоров’я у 29 (58 %) пацієнток були зафіксовані ознаки помірної генітоуринарної дисфункції (3 бали), 21 (42 %) – слабкої, середній бал становив 3,42±0,50. Також перед початком лікування 36 (72 %) пацієнток оцінювали свій стан як «значну рецидивуючу проблему, що впливає на повсякденне життя» (3 бали), 14 (28 %) – як «дискомфорт, який періодично впливає на повсякденне життя» (2 бали), в середньому – (2,72±0,45) бала. I стадія нетримання сечі була зафіксована у 47 (94 %) обстежених жінок, II стадія – у 3 (6 %). Після завершення курсу лікування аналіз отриманих фактичних даних дозволив визначити певні відмінності між двома групами пацієнток. Запропонована схема медикаментозної терапії спрямована на корекцію основних патогенетичних ланок формування генітоуринарного менопаузального синдрому, є не довготривалою, проте достатньо ефективною й безпечною для жінок клімактеричного віку. Висновок. Включення в комплексне лікування генітоуринарного менопаузального синдрому препаратів з регулюючим ритмологічні процеси в ЦНС ефектом є патогенетично виправданим та перспективним Доп.точки доступа: Павловська, О. М. Павловська, К. М. Лавриненко, Г. Л. Краснова, Ж. О. Свободных экз. нет