Возіанов, С. О.     Аналіз використання інтегральних комбінацій ефективності радикальної простатектомії та оцінювання нового способу формування везико-уретрального анастамозу при ендоскопічній радикальній простатектомії у хворих на клінічно локалізований рак передміхурової залози [Текст] / С. О. Возіанов, С. М. Шамраєв, А. М. Леоненко // Здоровье мужчины. - 2017. - № 4. - С. 16-29. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS (хирургия) ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY ТРАНСУРЕТРАЛЬНАЯ РЕЗЕКЦИЯ ПРОСТАТЫ -- TRANSURETHRAL RESECTION OF PROSTATE АНАСТОМОЗ ХИРУРГИЧЕСКИЙ -- ANASTOMOSIS, SURGICAL ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ МЕТОДОВ -- COMPARATIVE EFFECTIVENESS RESEARCH НЕДЕРЖАНИЕ МОЧИ -- URINARY INCONTINENCE ЭРЕКТИЛЬНАЯ ДИСФУНКЦИЯ -- ERECTILE DYSFUNCTION Аннотация: Мета дослідження: пошук, систематизація та аналіз існуючих літературних публікацій щодо використання різних інтегральних комбінацій ефективності (ІКЕ) радикальної простатектомії (РПЕ) у лікуванні хворих на рак передміхурової залози (РПЗ); оцінювання ефективності нового способу формування везико уретрального анастамозу (ВУА) при виконанні ендоскопічної радикальної простатектомії (ЕРПЕ) з використанням ІКЕ; порівняння отриманих даних з результатами інших досліджень. Матеріали та методи. Пошук інформації проведений з використанням міжнародних баз даних PubMed, Google Scholar та за електронними реферативними базами Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського станом на липень 2017 року. Відбиралися тільки оригінальні дослідження, літературні огляди чи роботи, опубліковані лише як тезиси, до розгляду не включались. Кожне літературне джерело аналізувалось у повнотекстовому варіанті, окремо визначались: авторський колектив, рік публікації дослідження, кількість хворих, по відношенню до яких проводились розрахунки ІКЕ, кількість оперуючих хірургів, тип РПЕ, час спостереження за хворими, кількість хворих, що досягли тієї чи іншої ІКЕ РПЕ та її окремих складових. Утримання сечі (УС) та еректильна функція (ЕФ) після РПЕ описувались у фокусі способу їхньої фіксації та оцінювання з подальшим аналізом отриманих даних. Такий підхід зумовлений проблемою відсутності стандартизації цих станів. Деякі авторські коментарі та висновки наведені в кінці опису джерела. Роботи, в яких визначались декілька ІКЕ, описувались у частині огляду, присвяченій тій ІКЕ, яка з них є новішою. У дослідну групу увійшли 24 хворих, які перенесли модифіковану ЕРПЕ в умовах ДУ «Інститут урології НАМН України» у 2015–2016 рр. Середній час спостереження за хворими становив 17,4±5,3 міс, контрольна точка спостереження – 12 міс. Біохімічний рецидив (БхР) зафіксовано у випадку виявлення ПСА 0,2 нг/мл, позитивний хірургічний край (ПХК) визначався співробітниками лабораторії патоморфології ДУ «Інститут урології НАМН України». УС визначали суб’єктивним, не строгим способом (no pad/one safety pad). ЕФ оцінювали відповідно до можливості проведення статевого акту хворим у більше ніж половині випадків з або без вживання інгібіторів фосфодіестерази 5-го типу. Післяопераційні ускладнення класифікувалися за P.A. Clavien (2004). Оцінювання результатів проводили шляхом визначення кількості хворих, що досягли трифекти та пентафекти, як найбільш часто використовуваних ІКЕ. Результати. Загалом виявлено шість окремих ІКЕ РПЕ, що були запропоновані різними авторами з 2003 до 2012 р. Найбільш широко вживаними з них були трифекта та пентафекта. Результати, отримані у дослідженнях інших авторів, підсумовано у табличній формі. Проведено аналіз використаних авторами способів оцінки УС та ЕФ. У досліджуваній групі нового способу формування ВУА ПХК був відсутній у 91,7%, відсутність БхР констатована у 87,5%, УС зафіксовано у 91,7%, збереження ЕФ – у 62,5%, післяопераційні ускладнення були відсутні у 70,8% пацієнтів. Отже, трифекти досягли 58,3%, а пентафекти – 50% прооперованих з використанням нового способу формування ВУА хворих. Заключення. На сьогодні різними авторами розроблено 6 різних інтегральних комбінацій ефективності радикальної простатектомії (РПЕ), з яких загальновизнані науковою спільнотою та найбільш часто використовуються «трифекта» (M. Benson, 2004) та «пентафекта» (V. Patel, 2011). У дослідженні вперше оцінено інтегральні комбінації ефективності ендоскопічної РПЕ у хворих на локалізований рак передміхурової залози (РПЗ), а також деталізовано способи оцінки результатів РПЕ за критеріями об’єктивності та строгості. Отримані показники ефективності застосування ендоскопічної радикальної простатектомії (ЕРПЕ) із запропонованим способом формування везико уретрального анастамозу відповідають даним сучасної літератури, виконання нового способу не компроментує онкологічні результати ЕРПЕ із досягненням трифекти у 58,3%, а пентафекти – у 50% хворих на локалізований РПЗ. Використання концепції «октафекти» щодо хірургічного лікування РПЗ суперечить нормам загальноприйнятої клінічної практики в Україні та не рекомендується до впровадження у клінічну роботу Доп.точки доступа: Шамраєв, С. М. Леоненко, А. М. Свободных экз. нет