Пирог, Т. П.     Вплив двовалентних катіонів на синтез поверхнево-активних речовин Nocardia vaccinii ІМВ В-7405 з високою антимікробною та антиадгезивною активністю [Текст] / Т. П. Пирог, Л. В. Никитюк, Т. А. Шевчук // Мікробіологічний журнал. - 2017. - Том 79, N 5. - С. 13-22 MeSH-главная: ПОВЕРХНОСТНО-АКТИВНЫЕ ВЕЩЕСТВА -- SURFACE-ACTIVE AGENTS (химический синтез) НОКАРДИИ -- NOCARDIA (химия) КАТИОНЫ ДВУХВАЛЕНТНЫЕ -- CATIONS, DIVALENT (химия) ГЛУТАМАТДЕГИДРОГЕНАЗА -- GLUTAMATE DEHYDROGENASE (метаболизм) ВИРУСА КУЛЬТИВИРОВАНИЕ -- VIRUS CULTIVATION (методы) Аннотация: Мета. Дослідження впливу двовалентних катіонів на НАДФ[[p]]+[[/p]]-залежну глутаматдегідрогеназну активність (ключовий фермент біосинтезу поверхнево-активних амііноліпідів у Nocardia vacinii ІМВ В-7405) з наступною відповідною модифікацією складу поживного середовища для синтезу поверхнево-активних речовин (ПАР) з високою антимікробною та антиадгезивною активністю. Методи. НАДФ[[p]]+[[/p]]-залежну глутаматдегідрогеназну активність (КФ 1.4.1.4) у безклітинному екстракті аналізували за утворенням глутамату під час окиснення НАДФН при 340 нм. ПАР екстрагували з супернатанту культуральної рідини сумішшю хлороформу і метанолу (2:1). Антимікробні щодо бактерій та дріжджів властивості ПАР визначали за показником мінімальної інгібуючої концентрації (МІК). Кількість адгезованих клітин мікроорганізмів визначали спектрофотометричним методом. Результати. Встановлено, що за наявності 5-10 мМ катіонів кальцію у безклітинному екстракті N. vacinii ІМВ В-7405 НАДФ[[p]]+[[/p]]-залежна глутаматдегідрогеназна активність підвищувалася в 1,3-1,7 разів у порівнянні з такою без Са[[p]]2+[[/p]] . Збільшення в середовищі культивування штаму ІМВ В-7405 концентрації СаСІ[[d]]2[[/d]] х2Н[[d]]2[[/d]]О з 0,1 до 0,4 г/л супроводжувалося підвищенням НАДФ[[p]]+[[/p]]-залежної глутаматдегідрогеназної активності у 1,5 рази, а також посиленням антимікробної і антиадгезивної активності синтезованих ПАР. Мінімальна інгібуюча концентрація щодо деяких бактерій та дріжджів поверхнево-активних речовин, синтезованих у середовищі з підвищеним вмістом Са[[p]]2+[[/p]], була у 1,8-13 разів, а адгезія тест-культур на абіотичних поверхнях, оброблених такими ПАР, — у середньому на 7-39% нижчою у порівнянні з показниками, встановленими для ПАР, утворених на базовому середовищі. Висновки. Одержані результати засвідчують можливість регуляції антимікробної та антиадгезивної активності мікробних ПАР зміною у середовищі культивування продуцента вмісту катіонів — потенційних активаторів і/або інгібіторів ключових ферментів біосинтезу компонентів ПАР, відповідальних за дані біологічні властивості. Доп.точки доступа: Никитюк, Л. В. Шевчук, Т. А. Свободных экз. нет