Чернюк, С. В.
    Обґрунтування використання імуносупресивної терапії у пацієнтів з гострим міокардитом [Текст] = Rationale for the use of immunosuppressive therapy in patients with acute myocarditis / С. В. Чернюк // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 1. - С. 185-189. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
МИОКАРДИТ -- MYOCARDITIS (иммунология, классификация, лекарственная терапия)
ИММУНОДЕПРЕССАНТЫ (терапевтическое применение)
ИММУНИТЕТ ГУМОРАЛЬНЫЙ -- IMMUNITY, HUMORAL (действие лекарственных препаратов)
ГЛЮКОКОРТИКОИДЫ -- GLUCOCORTICOIDS (терапевтическое применение)
СЕРДЕЧНАЯ НЕДОСТАТОЧНОСТЬ -- HEART FAILURE (иммунология, лекарственная терапия)
Аннотация: На сьогоднішній день доцільність призначення імуносупресивної терапії глюкокортикоідами у хворих з міокардитом є одним із дискутабельних питань сучасної кардіології. Метою роботи було встановити предиктори ефективності глюкокортикоідної терапії у хворих з гострим міокардитом. Обстежено 47 хворих з гострим міокардитом, які протягом 6-ти місяців отримували імуносупресивну терапію глюкокортикоідами. Всім пацієнтам проводили дослідження імунного статусу, ехокардіографію та магнітно-резонансну томографію серця. Статистичну обробку результатів проводили за допомогою програмного забезпечення Exoel XP та Statistica for Windows v. 6.0 з вивченням критерію Ст’юдента, параметричного кореляційного аналізу та розподілом досліджуваних показників за бінарною шкалою. Встановлено, що призначення імуносупре- сивної терапії хворим з високою активністю імунопатологічних реакцій гуморального типу в дебюті міокардиту через 6 місяців лікування призводить до зниження активнос ті аутоімунного ураження міокарду, поліпшення сис топічної функції лівого шлуночка та покращення функціонального класу серцевої недостатності. Встановлено предиктори покращення функціонального класу серцевої недостатності на фоні лікування глюкокортикоідами: концентрації імуноглобуліна M 2,5 г/л, CD19 лімфоцитів 0,23x10. л, фактора некрозу пухлини-α 200 пг/мл, інтерлейкіну- 1β 150 пг/мл, вміст циркулюючих імунних комплексів 75 од. опт. пл, титр антитіл до міокарду 20,0 умов. од. до початку імуноспресивної терапії, а також відсутність фібротичних змін міокарду лівого шлуночка при МРТ серця. Таким чином, встановлено ранні прогностичні маркери ефективності глюкокортикоідної терапії у хворих з гострим міокардитом. Подальші дослідження мають бути направлені на пошук критеріїв ефективності імуносупресивної терапії та впровадження в клінічну практику чітких рекомендацій, що будуть містити показання і протипоказання до її проведення у хворих з міокардитом
To date, the expediency of immunosuppressive treatment with corticosteroids in patients with myocarditis is one of the most controversial issues of modern cardiology. The purpose of the study was to establish predictors of corticosteroid therapy efficiency in patients with acute myocarditis. 47patients with acute myocarditis were examined, who received immunosuppressive therapy for 6 months. AH patients underwent for immune state assessment, echocardiography and cardiac magnetic resonance imaging. Statistical processing of the results was performed using Excel XP and Statistica for Windows v. 6.0 programming studying Student’s criterion, parametric correlation analysis and distribution of the studied indicators by binary scale, it has been established that the appointment of immunosuppressive therapy in patients with high activity of immunopathological reactions of humoral type in the debut of myocarditis after 6 months of treatment leads to a decrease in the activity of autoimmune damage of the myocardium, recovery of left ventricular systolic function and improvement of heart failure functional class. The predictors of heart failure functional class improvement after 6-months of corticosteroid treatment were determined as: concentrations of immunoglobulin M2,5 g/l, CD19 lymphocytes 0,23x1 C/l, tumor necrosis factor a 200 pg/ml, interleukin-1β 150 pg/ml, content of circulating immune complexes 75 un. opt. sq, titre of antibodies to myocardium 20.0 conv. un. before the start of immunosuppressive therapy, as well as the absence of fibrotic changes in the left ventricular myocardium on cardiac MRI. Thus, early prognostic markers of the effectiveness of glucocorticoid therapy in patients with acute myocarditis were established. Further research should focus on the search for criteria of immunosuppressive therapy effectiveness and the introduction of clear recommendations for clinical practice that will contain indications and contraindications for its management in patients with myocarditis
Свободных экз. нет