Коструб, О. О.     Аналіз ефективності застосування плазми, багатої факторами росту, при тендинопатіях привідних м’язів стегна у спортсменів [Текст] / О. О. Коструб, Р. І. Блонський, В. В. Котюк // Вісник ортопедії, травматології та протезування. - 2018. - N 2. - С. 9-16. - Бібліогр.: с. 15 MeSH-главная: ТЕНДИНОПАТИЯ -- TENDINOPATHY (диагностика, терапия, ультрасонография, этиология) БЕДРО -- THIGH ТРОМБОЦИТ-НАСЫЩЕННАЯ ПЛАЗМА -- PLATELET-RICH PLASMA ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME СПОРТИВНАЯ МЕДИЦИНА -- SPORTS MEDICINE Аннотация: Аутологічна плазма, багата факторами росту, (АПБФР) широко застосовується в останні роки для лікування численних травм та захворювань опорно-рухового апарату. Утім, використання ростових факторів при проблемах м’яких тканин залишається значною мірою експериментальним і обмежується дослідженнями in vitro та на тваринних моделях. Застосування АПБФР при тендинопатіях привідних м’язів стегна у спортсменів майже не досліджено. На ефективність лікування можуть впливати також технології приготування АПБФР. Мета роботи. Провести аналіз ефективності застосування аутологічної плазми, багатої факторами росту, (АПБФР) при тендинопатіях привідних м’язів стегна у спортсменів. Методи дослідження. 14 спортсменам із тендинопатіями привідних м’язів стена (при ARS-синдромі) проведено клінічне та сонографічне обстеження до та після лікування за допомогою АПБФР. Пацієнтів розподілено на 2 групи по 7 хворих. Пацієнти першої групи отримували лікування шляхом локального введення АПБФР за “технологією Sanches & Anuta” з інтервалом 7 днів, № 3, а пацієнти другої групи отримували лікування шляхом локального введення АПБФР за “технологією ACP” з інтервалом 7 днів, № 3. Результати. На 3-й стадії тендинопатій привідних м’язів стена встановлено стійку достовірно високу (р0,01) ефективність лікування 71,4% в обох групах хворих, при цьому у пацієнтів 1-ї групи динаміка позитивних змін була більш вираженою на 21-шу та 45-ту добу спостереження, проте вже на 90-ту добу спостереження статистично достовірної різниці між групами виявлено не було, при цьому відсоток рецидивів в обох групах хворих складав 28,6%. Аналіз результатів сонографічного дослідження до та після лікування хворих 1-ї та 2-ї групи свідчить про стійку достовірно високу (р0,01) ефективність лікування 71,4% в обох групах хворих, що корелює з даними клінічного дослідження. Слід зазначити неефективність застосування проведеного лікування у хворих із наявністю остеофітів у ділянках прикріплення сухожилків та осередків кальцифікатів у товщі сухожиль, ознаки яких при сонографічному дослідженні залишалися протягом всього періоду спостереження. Висновки. АПБФР при тендинопатіях привідних м’язів стегна у спортсменів ефективна у більшості випадків незалежно від технології приготування (Sanches & Anuta або АСР), утім, застосування технології Sanches & Anuta призводить до більш швидкого позитивного ефекту. Негативними прогностичними факторами лікування за допомогою АПБФР є наявність остеофітів у ділянках прикріплення сухожилків та осередків кальцифікатів у товщі сухожилків. Для підвищення достовірності отриманих результатів необхідні подальші дослідження з більшою кількістю спостережень The platelet-rich plasma (PRP) has been widely used in recent years for the treatment of numerous injuries and diseases of the musculoskeletal system. However, the use of the growth factors in soft tissues remains largely experimental and limited to in vitro and animal models. The use of PRP in tendinopathies of thigh adductors in athletes has almost not been investigated. The treatment efficiency may also be influenced by the techniques of the PRP preparation. Objective: to carry out an analysis of the effectiveness of the use of PRP in the tendinopathies of the thigh adductors in athletes. Materials and Methods. 14 athletes with tendinopathies of thigh adductors (ARS syndrome) were examined clinically and sonographically before and after treatment with PRP. Patients were divided into 2 groups of 7 patients in each. In the first group, the patients received treatment by local administration of PRP using the “Sanches & Anuta” technology at 7-day intervals (3 times in total). In the second group patients received t reatment by local administration of PRP using “ACP technology” at in16 Вісник ортопедії, травматології та протезування, 2018, № 2: 9-16 tervals of 7 days (3 times in total). Results. At the 3rd stage of the tendinopathy of the adductor muscles the consistently high (p0.01) treatment efficacy of 71.4% was established in both groups of patients. The dynamics of positive changes was more pronounced in patients of the 1st group on the 21st and 45th day of observation. There was no detectable statistically significant difference between groups at the 90th day of the follow-up period, while the percentage of relapses in both groups of patients was 28.6%. The analysis of the results of the sonographic study before and after the treatment of patients in groups 1 and 2 indicates a consistently high (p0.01) treatment efficacy of 71.4% in both groups of patients and correlates with the data of the clinical study. It should be noted the ineffectiveness of the use of PRP in patients with the presence of osteophytes in the sites of attachment of tendons and calcifications in the tendons, signs of which at the sonography remained at all stages of observation. Conclusions. PRP treatment of the tendinopathies of the thigh muscles in athletes is effective in most cases, regardless of the technology of preparation (Sanches & Anuta or ACP), but the application of Sanches & Anuta technology leads to a more rapid positive effect. Negative prognostic factors of treatment with PRP are the presence of osteophytes in the sites of attachment of tendons and the calcifications in the tendons. Further studies with more observations are needed to increase the reliability of the obtained results. Key words: growth factors, plasma, tendinopathy, hip aductors Доп.точки доступа: Блонський, Р. І. Котюк, В.В. Свободных экз. нет