Попов, А. І. Пункційна біопсія в діагностиці новоутворень грудного та поперекового відділів хребта [Текст] / А. І. Попов // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 2. - С. 44-48. - Бібліогр.: с. 48 MeSH-главная: ПОЗВОНОЧНИКА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- SPINAL NEOPLASMS (диагностика) ГРУДНЫЕ ПОЗВОНКИ -- THORACIC VERTEBRAE (патология) ПОЯСНИЧНЫЕ ПОЗВОНКИ -- LUMBAR VERTEBRAE (патология) БИОПСИЯ ИГЛОЙ -- BIOPSY, NEEDLE (методы) Аннотация: Заключним етапом діагностики пухлинних захворювань хребта є гістологічне дослідження. Для отримання тканини з вогнища ураження використовують пункційну біопсію. Мета: оцінити ефективність пункційної біопсії (з подальшим патогістологічним дослідженням) у пацієнтів із новоутвореннями в грудному та поперековому відділах хребта. Методи: проаналізовано 259 історій хвороби пацієнтів із патологічними змінами в хребті. Результати: пункційну біопсію виконано всім хворим. При цьому в 30 (11 %) осіб вона виявилася неефективною через невелику кількість отриманого матеріалу, а у 27 (10 %) не встановлено патогістологічний діагноз. Цим 57 (21 %) пацієнтам проведено повторну біопсію вогнища ураження. У результаті первинної та вторинної біопсії у 95,5 % обстежених патоморфологічно діагноз підтверджений. Висновки: пункційна біопсія з наступним патогістологічним дослідженням є невід’ємним етапом діагностичного процесу в разі новоутворень хребта. Вона дозволяє отримати достатню кількість матеріалу (незалежно від щільності тканини) для вивчення та зменшити ризик контамінації прилеглих тканин. Малоінвазивність методу дає можливість використовувати його в пацієнтів із важкими супутніми соматичними патологіями. Більшість злоякісних первинних уражень хребта представлені плазмоклітинною мієломою (мієломною хворобою) і злоякісною лімфомою; поодинокими були випадки хондросаркоми, остеосаркоми та фібросаркоми, коли вогнище ураження поширювалося на один або два хребця. Найчастіше визначали такі доброякісні ураження хребта, як гемангіома й еозинофільна гранульома. Метастатичні зміни в хребті виявлено в 74 (28 %) пацієнтів і найчастіше розвивалися в разі низькодиференційованого раку й аденокарциноми Свободных экз. нет |