Тарнавська, О. О.     Ретроспективне оцінювання ведення пацієнтів з артеріальною гіпертензією, які користувалися послугами невідкладої медичної допомоги в умовах мегаполісу, відповідно до вимог УКПМД "Артеріальна гіпертензія" [Текст] / О. О. Тарнавська, Л. Ф. Матюха // Сімейна медицина. - 2018. - № 3. - С. 25-32. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: (тенденции) ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (генетика, диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, реабилитация, терапия) ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS МЕДИЦИНСКАЯ ПОМОЩЬ ПЕРВИЧНАЯ -- PRIMARY HEALTH CARE (использование, кадры, классификация, методы, стандарты, тенденции) ОЦЕНКА ЛАБОРАТОРНЫХ ИССЛЕДОВАНИЙ -- LABORATORY PROFICIENCY TESTING (использование, методы, стандарты, тенденции) ЛЕЧЕНИЯ ПРОЦЕССА И РЕЗУЛЬТАТОВ ОЦЕНКА -- OUTCOME AND PROCESS ASSESSMENT (HEALTH CARE) (использование, классификация, организация и управление, тенденции) Аннотация: У статті наведено результати ретроспективного аналізу амбулаторних карт (форма 025/о) пацієнтів, які неодноразово викликали невідкладну медичну допомогу (НМД) з приводу гострого підвищення артеріального тиску (АТ), відповідно до вимог УКПМД «Артеріальна гіпертензія». Встановлено, що ведення пацієнтів сімейними лікарями не в повному обсязі відповідає вимогам цього протоколу, зокрема рекомендації лікаря щодо домашнього вимірювання АТ і ведення щоденника пацієнтами було знайдено в 28,83% амбулаторних картках пацієнтів Печерського району та в 26,80% – Дарницького районів. Визначено, що лікарем первинної ланки практично не проводиться моніторинг цього вимірювання, не зазначено проведення мотивованого консультування з приводу факторів ризику для подальшого спостереження за пацієнтами з артеріальною гіпертензією. Мета дослідження: проведення ретроспективного оцінювання амбулаторних карт пацієнтів, які користувалися послугами НМД з приводу гострого підвищення АТ в умовах мегаполісу, на відповідність їхнього уведення до Уніфікованого клінічного протоколу (УКПМД) «Артеріальна гіпертензія», затвердженого Наказом МОЗ України від 24.05.2012 р. № 384. Матеріали та методи. У ході дослідження було проведено ретроспективний аналіз амбулаторних карт пацієнтів працездатного віку (18–60 років) із гострим підвищенням АТ, яким надавалась з цього приводу НМД понад один раз на рік у двох районах міста Києва. Методом механічного відбору було проаналізовано кожну п’яту амбулаторну картку від усіх викликів НМД до пацієнтів з гострим підвищенням АТ працездатного віку. Отже, проаналізовано 142 амбулаторні карти у Печерському районі та 1178 у Дарницькому районі на відповідність виконання необхідного обсягу медичних послуг лікарями загальної практики–сімейними лікарями відповідно до УКПМД «Артеріальна гіпертензія». Результати. За записами в амбулаторних картках встановлено, що на першому місці за призначеннями стоять препарати першої лінії: інгібітори ангіотензинперетворювального ферменту, блокатори рецепторів ангіотензину ІІ, блокатори кальцієвих каналів, β-адреноблокатори, тіазидні діуретики. Комбінована терапія була призначена 28,40% пацієнтам середнього віку Печерського району і 32,15% Дарницького району. Водночас звертає на себе нерегулярність відвідування пацієнтами лікарів, а отже і неконтрольованість призначеного лікування. Заключення. Встановлено, що 22,00% пацієнтів з гострим підвищенням АТ в Печерському та 44,57% у Дарницькому районах, які неодноразово отримували послуги невідкладної медичної допомоги, у подальшому не зверталися до лікаря первинної ланки медичної допомоги. Під час аналізу амбулаторних карт визначено, що необхідні дії відповідно до УКПМД «Артеріальна гіпертензія» проведені лікарями не в повному обсязі Доп.точки доступа: Матюха, Л. Ф. Свободных экз. нет