Хоменко, І. П.
    Місце та роль відеоторакоскопічних оперативних втручань при бойових пораненнях та травмах органів грудної клітки [Текст] = The place and role of videothoracoscopic surgical interventions in war wounds and injuries of the chest organs / І. П. Хоменко, К. П. Гержик, Б. М. Кучер // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2018. - Т. 22, № 3. - С. 522-524. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ГРУДНАЯ КЛЕТКА -- THORAX
РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (хирургия)
ТОРАКОСКОПИЯ -- THORACOSCOPY (методы)
ХИРУРГИЯ ВИДЕОСОПРОВОЖДАЕМАЯ -- VIDEO-ASSISTED SURGERY (использование, методы)
ЛОКАЛЬНЫЕ ВОЙНЫ И КОНФЛИКТЫ -- LOCAL WARS AND CONFLICTS
УКРАИНА -- UKRAINE
Аннотация: Торакальні травми вважаються одними з найбільш важких травм систем та органів людини, які характеризуються великою кількістю ускладнень та високою летальністю. Частота поранень грудей у загальній структурі бойової хірургічної травми за даними АТО на сході України становить 11,7%, переважну більшість яких склали непроникаючі поранення (83,6%). Загальна летальність при проникаючих пораненнях грудей становить 5–10%. Хірургічна тактика при пораненнях та травмах грудної клітки різноманітна і залежить від виду травматичного пошкодження, часу надання першої медичної та спеціалізованої допомоги, важкості стану постраждалих, наявності ускладнень, технічних можливостей лікувального закладу. Мета роботи — оптимізація хірургічної тактики при пораненнях та травмах грудної клітки шляхом використання відеоторакоскопічних методик. Проведено ретроспективний аналіз хірургічного лікування 103 торакальних поранених і травмованих, які знаходились у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону м. Одеси та зоні відповідальності (II–IV рівень медичної допомоги) у період з червня 2014 року по липень 2017 року. На етапах медичної евакуації із всіх 103 торакальних поранених і травмованих у більшості випадків (41 чоловік (39,8%)) було достатньо дренування плевральної порожнини для ліквідації гемо- та пневмотораксу, у 25 (24,3%) були проведені різні оперативні втручання з торакотомічних доступів, у 16 (15,5%) — різні відеоторакоскопічні оперативні втручання, у 16 (15,5%) — лише хірургічні обробки вогнепальних ран та 5 (4,9%) пораненим і травмованим проводили тільки консервативну терапію. Перспективним, на нашу думку, може бути широке впровадження відеоторакоскопічних втручань у практику лікарів-хірургів, що задіяні в АТО із наступною мультицентровою оцінкою отриманих результатів.
Thoracic injuries are considered to be one of the most severe injuries of human systems and organs, which are characterized by a large number of complications and high mortality. According to the ATO data in eastern Ukraine, the frequency of chest injuries in the general structure of combat surgical injuries is 11.7%, the overwhelming majority of which were non-penetrating injuries (83.6%). The overall mortality rate for penetrating wounds of the breast is 5–10%. Surgical tactics for injuries and injuries of the chest is diverse and depends on the type of traumatic injury, the time of first medical and specialized care, the severity of the condition of the victims, the presence of complications, the technical capabilities of the hospital. Objective: optimization of surgical tactics for wounds and injuries of the chest through the use of video-assisted thoracoscopic techniques. A retrospective analysis of the surgical treatment of 103 thoracic wounded and injured, which were located in the Military Medical Clinical Center of the Southern Region in Odessa and the area of responsibility (level II–IV medical care) from June 2014 to July 2017, was carried out. At the stages of medical evacuation of all 103 thoracic wounded and injured in most cases (41 people (39.8%)), drainage of the pleural cavity was sufficient to eliminate hemo- and pneumothorax — 25 (24.3%) underwent various surgical interventions from thoracotomic approaches, 16 (15.5%) had various video-assisted thoracoscopic surgeries, 16 (15.5%) had only surgical treatments for gunshot wounds, and 5 (4.9%) wounded and injured had only conservative therapy. Conclusions: Promising, in our opinion, can be the widespread introduction of video-assisted thoracoscopic interventions into the practice of surgeons who are involved in the ATO, followed by a multicenter assessment of the results.
Доп.точки доступа:
Гержик, К. П.
Кучер, Б. М.

Свободных экз. нет