Особливості хірургічної тактики при тромбозі глибоких вен нижніх кінцівок [Текст] / В. В. Бойко [та ін.] // Клінічна хірургія. - 2018. - Т. 85, № 6. - С. 67-71. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ТРОМБОЗ ВЕНОЗНЫЙ -- VENOUS THROMBOSIS (хирургия) СОСУДИСТЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ОПЕРАЦИИ -- VASCULAR SURGICAL PROCEDURES (использование, методы) КОНЕЧНОСТЬ НИЖНЯЯ -- LOWER EXTREMITY (кровоснабжение, патология, хирургия) Аннотация: Мета. Поліпшення результатів лікування хворих з протяжними післяопіковими рубцевими стриктурами стравоходу (ППРСС) шляхом удосконалення існуючої хірургічної тактики. Представлено результати лікування 156 хворих з приводу рубцевих стриктур стравоходу за період з 2000 по 2017 рр. Хворим основної групи проводили хірургічне лікування за методикою клініки, а групі порівняння - за класичними методиками оперативних втручань. Хворі I кластера підлягали одномоментній езофагопластиці, решта - двоетапному хірургічному лікуванню з накладенням контактної гастростоми (II кластер) та езофагопластикою (ІІІ кластер). У хворих з ППРСС групи порівняння I кластера після операції ускладнення виникли у 12 (46,2 %) хворих: плеврит - у 3 (11,5 %), пневмонія - у 2 (7,7 %); померли 3 (11,5 %) пацієнта. Післяопераційні ускладнення виникли в 1 (4,2 %) хворого основної групи I кластера: часткова неспроможність езофагогастроанастомозу шиї. Летальність становить 4,2 % (помер 1 хворий від гострої серцево-судинної недостатності). У 4 (15,38 %) хворих II кластера групи порівняння відмічено прорізування кисетного шва, серед пацієнтів основної групи ускладнень не спостерігали. У групі порівняння III кластера ускладнення відзначали у 5 (18,5 %) хворих: у 3 (11,1 %) - часткова неспроможність езофагоколоанастомозу на шиї, у 2 (7,5 %) - некроз проксимального відділу переміщеного в позицію стравоходу товстокишкового трансплантата з повною неспроможністю езофагоколоанастомозу; померли 2 (7,5 %) пацієнта після езофагоколопластики комбінованим торакоабдомінальним доступом (гостра серцево-судинна та поліорганна недостатність). Післяопераційних ускладнень в основній групі III кластера не спостерігалося. Висновок: розроблено і впроваджено тактику хірургічного лікування, що базується на врахуванні трофологічного статусу та компенсаторних можливостей організму хворого з ППРСС сприяє поліпшенню результатів лікування і якості життя оперованих хворих Доп.точки доступа: Бойко, В. В. Прасол, В. О. Тарабан, І. А. Оклей, Д. В. Шафранський, В. В. Андреєщев, С. А. Свободных экз. нет