Красноперов, С. Н.     Оценка влияния угла наклона тибиального плато на усилия в передней крестообразной связке [Текст] / С. Н. Красноперов, М. Л. Головаха, С. П. Панченко // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2018. - N 4. - С. 71-76. - Библиогр. в конце ст. MeSH-главная: КРЕСТООБРАЗНАЯ СВЯЗКА ПЕРЕДНЯЯ -- ANTERIOR CRUCIATE LIGAMENT БОЛЬШЕБЕРЦОВАЯ КОСТЬ -- TIBIA КОЛЕННЫЙ СУСТАВ -- KNEE JOINT КОМПЬЮТЕРНОЕ МОДЕЛИРОВАНИЕ -- COMPUTER SIMULATION Аннотация: Сьогодні визначено низку чинників, які теоретично підвищують ризик пошкодження імплантата передньої схрещеної зв’язки (ПСЗ), серед яких збільшений назад нахил суглобової поверхні великогомілкової кістки. Мета: вивчити вплив кута нахилу суглобової поверхні великогомілкової кістки (кут α) на зусилля в ПСЗ. Методи: дослідження виконано в програмному комплексі для проектування та розрахунку будівельних конструкцій ЛІРА-САПР 2013 R5. Визначали зусилля в ПСЗ за різних величин кута α — 0°, 5°, 10°, 15°. Для спрощення побудови моделі суглоб зображено у вигляді двох характерних площин, які відповідають зрізам стегнової та великогомілкової кісток на рівні кріплення зв’язок. Виконано два варіанти навантаження: 1-й — задавали переміщення (10 мм) фрагмента стегнової кістки в горизонтальній площині в напрямку «вперед – назад»; 2-й — додатково до 1-го задавали вертикальне (осьове) переміщення (5 мм) у напрямку дії фізіологічного навантаження. Результати: зі збільшенням кута α зусилля в ПСЗ зростали за обох варіантів навантаження. Найменші зусилля отримані, коли кут α дорівнював 0°. Найбільшими вони були за умов величини кута α 15°: у 1-му варіанті розрахунку — 6,1 кН (на 6,83; 4,27 і 1,84 % більше ніж у разі кута α в 0°, 5° і 10° відповідно); у 2-му — 5,9 кН (14,56; 9,26 і 4,24 % відповідно). Зі збільшенням кута α назад зменшилася різниця величин зусиль, отриманих у 1 і 2-му варіантах розрахунків. Висновки: за умов величин кута α 0°, 5°, 10° і 15° зростання зусиль у ПСЗ не перевищило 15 %. Більшими виявилися зусилля в моделі без осьового переміщення. Запропонована математична модель є досить ефективною у вивченні навантаження ПСЗ, проте необхідно розширити її складові для наближення до біомеханіки колінного суглоба людини Доп.точки доступа: Головаха, М. Л. Панченко, С. П. Свободных экз. нет