Возіанов, С. О.
    Несприятливі результати радикальної простатектомії у хворих на локалізований рак передміхурової залози: у фокусі генітоуринарна група післяопераційних ускладнень [Текст] / С. О. Возіанов, С. М. Шамраєв, А. М. Леоненко // Здоров’я чоловіка. - 2018. - № 3. - С. 23-28. - Бібліогр. в кінці ст.


MeSH-главная:
ПРЕДСТАТЕЛЬНОЙ ЖЕЛЕЗЫ НОВООБРАЗОВАНИЯ -- PROSTATIC NEOPLASMS (хирургия)
ПРОСТАТЭКТОМИЯ -- PROSTATECTOMY (вредные воздействия, использование, методы)
ЭНДОСКОПИЯ -- ENDOSCOPY (вредные воздействия, использование)
ТРАНСУРЕТРАЛЬНАЯ РЕЗЕКЦИЯ ПРОСТАТЫ -- TRANSURETHRAL RESECTION OF PROSTATE (вредные воздействия, использование)
ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS
ЛАПАРОСКОПИЯ -- LAPAROSCOPY (вредные воздействия, использование)
Аннотация: Мета дослідження: вивчення частоти і структури ускладнень генітоуринарної групи у хворих на локалізований рак передміхурової залози (РПЗ) під час виконання позадулонної та ендоскопічної радикальної простатектомії в умовах однієї клініки. Матеріали та методи. У дослідження увійшли 360 хворих, які були прооперовані в об’ємі радикальної простатектомії (РПЕ) протягом 2012–2016 рр. у клініці ДУ «Інститут урології НАМН України». До групи 1 увійшли 99 (27,5%) пацієнтів, які перенесли позадулонну радикальну простатектомію (ПРПЕ), а до групи 2 – 261 (72,5%) хворий після ендоскопічної радикальної простатектомії (ЕРПЕ). Результати. Генітоуринарні ускладнення виявлено у 30 (30,3%) хворих групи 1 та в 81 (31,03%) пацієнта групи 2 (p=0,849), а найбільш частим із них була негерметичність везико-уретрального анастомозу (ВУА): у 12 (12,12%) пацієнтів групи 1 та у 35 (13,41%) осіб групи 2 (p=0,746). В обох групах 22 (22,22%) та 62 (23,76%) випадки генітоуринарних ускладнень відповідали I–II ступеням тяжкості за класифікацією Clavien–Dindo, а до III–IV ступенів віднесено 8 (8,08%) та 19 (7,28%) відповідно. Генітоуринарних ускладнень V ступеня тяжкості у жодній з груп не виявлено. Висновки. Серії ПРПЕ та ЕРПЕ демонструють зіставну загальну кількість ускладнень генітоуринарної групи на тлі узгодженості частоти виникнення її складових. Зафіксовані генітоуринарні ускладнення у своїй більшості відповідали I–II ступеням тяжкості за класифікацією Clavien‑Dindo. Для більш повної характеристики несприятливих результатів РПЕ потрібно подальше вивчення інших груп післяопераційних ускладнень, а також її негативних наслідків
Доп.точки доступа:
Шамраєв, С. М.
Леоненко, А. М.

Свободных экз. нет