Кучинська, І. А.     Вплив іонізуючого випромінювання на травмованих пацієнтів при виконанні комп’ютерної томографіі / І. А. Кучинська, К. Д. Базика // Біль, знеболювання та інтенсив. терапія = Pain, anaesthesia & intensive care. - 2017. - N 3. - С. 99 Аннотация: Комп’ютерна томографія (КТ) як вид діагностики широко використовується у сучасній медицині, особливо при травматичних ураженнях. При визначенні тактики лікування травмованих пацієнтів із враженням паренхіматозних органів КТ входить в алгоритм обов’язкових обстежень, окрім того КТ є незамінним дослідженням у пацієнтів із черепно-мозковою травмою. Хоча діагностичне значення КТ-сканування не піддається сумніву, але різке збільшення його використання, наприклад, у США, з 3 мільйонів досліджень (1980-ті роки) до 70 мільйонів досліджень (2009 рік), піднімає питання про побічні ефекти для пацієнтів, які піддаються високому впливу іонізуючого навантаження. Одне з них нерегулярність, або взагалі відсутність контролю отриманої дози іонізуючого навантаження при проходженні КТ. Типові дози опромінення при виконанні КТ наведені у таблиці 1. Для прикладу, допустимими дозами опромінення для жителів України, що працюють на території Чорнобильської зони (категорія А), відповідно є: зовнішнє опромінення - 13 мЗв/рік, внутрішнє - 1 мЗв/рік [Норми радіаційної безпеки України доповнення: Радіаційний захист від джерел потенційного опромінення (НРБУ-97/Д-2000)]. Багаторазовий вплив малих доз може призвести до виникнення клітинних мутацій та спровокувати розвиток онкопатології [Smith-Bindman R, 2009]. Застосування у медичних діагностичних цілях радіаційного навантаження (КТ) пов’язані із віддаленими канцерогенними ризиками, зокрема, розвитком лейкозу, раком щитоподібної залози, катаракти, безпліддя, вроджених вад [Ron E, 2000]. Медичні працівники, які залучені до процесу первинної ресусцитації травмованих та під час транспортування пацієнтів на дослідження, теж піддаються радіаційному впливу. [Tan GA, 2005]. Проведене дослідження ще у 1994 році Ciraulo DL et al. показало, що медичні сестри, інтерни та лікарі-стажисти отримують вищу дозу іонізуючого випромінювання, ніж штатні лікарі. У 1990 році Національна академія Наук із вивчення Біологічних ефектів іонізуючого випромінювання (BEIR) надала показники, які свідчать про те, що у США 0,8 % травмованих пацієнтів під час серій КТ-обстеження отримують дозу опромінення близько 100 мЗв. Дані дослідження BEIR VII демонстрували прояви лейкемії або первинного раку паренхіматозних органів у кожного сотого пацієнта, який отримав навантаження 100 мЗв Доп.точки доступа: Базика, К. Д. Свободных экз. нет