Саволюк, С. І.     Вибір методу лікування та профілактики рубцевих дефектів після операцій з приводу доброякісних захворювань молочної залози [Текст] = Choice of the treatment and prevention method for scar deffects after surgeries for benign breast diseases / С. І. Саволюк, Г. О. Рибчинський // Вісник наукових досліджень. - 2019. - N 1. - С. 63-68 MeSH-главная: МОЛОЧНАЯ ЖЕЛЕЗА -- BREAST РУБЕЦ ГИПЕРТРОФИЧЕСКИЙ -- CICATRIX, HYPERTROPHIC ПОСЛЕОПЕРАЦИОННЫЕ ОСЛОЖНЕНИЯ -- POSTOPERATIVE COMPLICATIONS Аннотация: На сьогодні не існує єдиного алгоритмічного підходу до вибору тактики лікування та профілактики рубцевих дефектів на молочній залозі, а літературні дані щодо впливу способів їх ліквідації на якість життя є суперечливими. Мета дослідження – порівняти ефективність поєднаного застосування лікувальних та протирецидивних заходів при ліквідації рубцевих дефектів на молочних залозах із результатами простого їх хірургічного висічення. Матеріали і методи. Проведено порівняння ефективності лікувальних та профілактичних заходів між трьома групами пацієнток (усього 104 особи) з рубцевими дефектами на молочних залозах, не пов’язано з онкологічною патологією. Дослідних груп було дві: перша (33 пацієнтки), в якій малоінвазивно лікували дефект розчином кортикостероїду з анестетиком та застосовували пластир і компресійну пов’язку (при ширині рубців не більше 2 мм над шкірою); друга (36 жінок), де виконували комбіноване хірургічне висічення рубця з введенням кортикостероїду з анестетиком в його ложе – підрубцеву зону та використовували пластир і компресійну пов’язку. Групу порівняння складали 35 пацієнток, яким проводили лише хірургічне висічення рубця. Контрольний огляд виконували на 3 тиждень після хірургічного втручання, через 4 і 5 тижнів, через 3; 6; 9 та 12 місяців відповідно. Результати досліджень та їх обговорення. При хірургічному висіченні рубцевих дефектів кількість гіпертрофічних рубців зменшилось на 70 %, а келоїдних – на третину. Після застосування комплексного методу лікування констатовано повний регрес гіпертрофічних та келоїдних рубцевих дефектів серед когорти пацієнток. При результатах гістологічного дослідження виявлено, що виникнення келоїдних та гіпертрофічних рубців суттєво відрізнялось у жінок, які мали до них схильність, що проявлялась надмірним депонуванням колагену ІІ і VІІ типів. Комбінований підхід забезпечив поліпшення результатів лікування та профілактики повторного рецидивування рубцевих дефектів. Висновки. Утворенню патологічних рубців на молочних залозах сприяє ряд факторів, серед яких супутні порушення обміну речовин, системні захворювання сполучної тканини, інфекційні хвороби тощо, компенсація яких дозволяє попередити дефектне рубцеутворення. Поєднане застосування кортикостероїдів, силіконового пластиру та компресії при хірургічному або малоінвазивному лікуванні рубцевих дефектів на молочній залозі суттєво поліпшує його результати, забезпечує відсутність рецидиву таких дефектів та скорочує терміни дозрівання рубців Nowadays there is no unique algorithmic approach to the selection of pathway for the treatment and prevention of scar defects in the mammary gland, and literature data on the impact of different scar elimination methods on the quality of life remains controversial. The aim of the study – to compare the effectiveness of the combined use of therapeutic and anti-relapse measures in the elimination of cicatricial defects on the mammary glands with the results of their simple surgical excision. Materials and Methods. A comparison of the effectiveness of therapeutic and prevention tactics in three groups of patients (104 people in total) with scar defects (SD) of mammary glands not related to oncology was performed. The study groups consisted of group 1 (33 patients) who received a non-invasive treatment of the defect scar with a solution of corticosteroid and anesthetic as well as the use of a patch and compression (in case scar width did not exceed 2 mm above the skin level) and the group 2 with 36 patients who underwent a combined surgical scar excision with the injection of corticosteroid with anesthetic in the base of fresh cicatrix – under the scar area along with patch and compression application. The comparison group consisted of 35 patients who were treated only surgically. The control examinations were performed on the 3rd week after the intervention, after 4 and 5 weeks, after 3, 6, 9 and 12 months, respectively. Results and Discussion. After the application of surgical excision of scar defects, the number of hypertrophic scars decreased by 70m %, and keloid scars – by one third. However, after the use of the complex treatment method, a complete regression of hypertrophic and keloid defective scars was observed, and a cohort of patients with hypothrophic and normotrophic scars arose. Histological examination revealed that the occurrence of keloid and hypertrophic scars was significantly different in patients who had a tendency towards them, which was manifested by excessive deposition of type II and VII collagen. A combined approach improved the treatment outcomes and prevented the recurrence of defective scars. Conclusions. The pathological scar formation in the mammary glands is triggered by numerous factors including concomittant metabolic disorders, connective tissue diseases, infectious diseases, etc., a compensation of which may prevent defective scarring. A combined use of corticosteroids, silicone patch and compression in surgical or minimally invasive treatment of scar defects on the mammary gland significantly improves the treatment results, prevents relapse of such defects and reduces the timing of the scar maturation Доп.точки доступа: Рибчинський, Г. О. Свободных экз. нет