Застосування методів ультразвукової візуалізації у видаленні сторонніх тіл при вогнепальних пораненнях [Текст] / Е. В. Світличний [та ін.] // Медичні перспективи. - 2018. - Т. 23, № 4 ч.1. - С. 101-104. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: УЛЬТРАЗВУКОВЫЕ ХИРУРГИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- ULTRASONIC SURGICAL PROCEDURES (использование) ИНОРОДНЫЕ ТЕЛА -- FOREIGN BODIES (диагностика, хирургия) РАНЫ ОГНЕСТРЕЛЬНЫЕ -- WOUNDS, GUNSHOT (диагностика, ультрасонография, хирургия) Аннотация: Дані щодо можливості застосування ультразвукової діагностики при видаленні сторонніх тіл - куль та уламків з тканин організму під час первинної або повторної хірургічної обробки досить обмежені. Мета дослідження – покращення результатів лікування постраждалих з вогнепальними осколковими та кульовими пораненнями шляхом використання комплексу ультразвукової та рентгенологічної навігації у процесі видалення ранящих елементів при первинній та повторній хірургічній обробці. До дослідження включено 214 поранених. У І групі – основний (122 поранених), видалення уламків здійснювали з використанням комплексу рентгенологічної та ультразвукової навігації. У ІІ групі – контрольній (92 поранених), використовували лише рентгенологічну навігацію. У І групі у 122 поранених при первинній хірургічній обробці сторонні предмети вилучено у 101 (82,8%), при повторній – у 17 (13,9%). У 4 (3,3%) поранених при ультразвуковому дослідженні осколки не візуалізовані: у 1 – у бічній ділянці шиї, 1 – у м'язах гомілки, у 2 – у грудній стінці. Ускладнень не спостерігали. У ІІ групі при первинній хірургічній обробці сторонні предмети вилучено у 59 (64,1%), при повторній – у 18 (19,6%). Причинами невдач були: глибоке залягання уламків – у 6 (6,5%), розташування поблизу великих судин – у 5 (5,4%), нерентгенконтрастні сторонні тіла – у 4 (4,3%). Серед ускладнень у 2 поранених спостерігали кровотечу. Застосування ультразвукової навігації дозволяє на 18,7% підвищити частоту визначення та видалення сторонніх тіл - куль та осколків при первинній хірургічній обробці рани та на 5,7% знижує необхідність повторних втручань. Перевагами методу є: мобільність, висока інформативність при структурних порушеннях м'яких тканин та верифікації сторонніх тіл, можливість проведення в режимі реального часу, відсутність променевого навантаження Доп.точки доступа: Світличний, Е. В. Мурадян, К. Р. Герасименко, О. С. Кошиков, М. О. Гайда, Я. І. Єнін, Р. В. Свободных экз. нет