Инсулиноподобный фактор роста 1 и хроническая болезнь почек у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа [Текст] / О. Н. Василькова [и др.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 1. - С. 11-17. - Библиогр. в конце ст.
MeSH-главная:
ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (диагностика, моча, осложнения)
ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (диагностика, кровь, моча, этиология)
ПОЧЕЧНЫХ КЛУБОЧКОВ ФИЛЬТРАЦИИ СКОРОСТЬ -- GLOMERULAR FILTRATION RATE
ИНСУЛИНОПОДОБНЫЙ ФАКТОР РОСТА I -- INSULIN-LIKE GROWTH FACTOR I (анализ)
Аннотация: Сахарный диабет (СД) и хроническая болезнь почек (ХБП) — две серьезные медицинские и социально-экономические проблемы последних лет, с которыми столкнулось мировое сообщество в раёёмках пандемий хронических болезней. ХБП приводит не только к развитию терминальной почечной недостаточности, требующей назначения гемодиализа и трансплантации почек, но и к комплексным метаболическим и гормональным нарушениям в оси «гормон роста — инсулиноподобный фактор роста — инсулиноподобный фактор роста, связывающий белок». Цель настоящего исследования — оценка связи между уровнем инсулиноподобного фактора роста 1 (ИФР-1) в сыворотке крови и скоростью клубочковой фильтрации (СКФ) у пациентов с СД 2-го типа. Материалы и методы. В исследовании приняли участие 150 пациентов с СД 2-го типа в возрасте от 23 до 86 лет. Контрольную группу составили 57 пациентов без СД, сопоставимых по возрасту и полу с основной группой. В ходе исследования пациенты с СД 2-го типа были классифицированы на три подгруппы в зависимости от стадии альбуминурии: первая подгруппа (стадия нормоальбуминурии) включала 38 человек, во вторую подгруппу (стадия микроальбуминурии) вошли 79 пациентов, третья подгруппа (стадия протеинурии) — 33 пациента. Результаты. Пациенты на стадии нормоальбуминурии не отличались по уровню общего холестерина от пациентов группы контроля, однако пациенты с СД 2-го типа на стадии микроальбуминурии и протеинурии имели более высокие значения общего холестерина. По уровню триглицеридов различия уже были заметны на стадии нормоальбуминурии: пациенты с СД 2-го типа отличались более высоким содержанием триглицеридов по сравнению с группой контроля. Уровень ИФР-1 возрастал с увеличением экскреции белка с мочой. Корреляционный анализ показал достоверную отрицательную связь ИФР-1 и СКФ и положительную — с отношением «альбумин/креатинин». Вероятность иметь СКФ 50 мл/мин/1,73 м2 увеличивалась с повышением уровня ИФР-1. Выводы. Выявлена ассоциация между повышенным уровнем ИФР-1 и сниженным уровнем СКФ у пациентов с СД 2-го типа. Будущие исследования необходимы для того, чтобы прояснить патогенетические механизмы этого взаимодействия
Цукровий діабет (ЦД) і хронічна хвороба нирок (ХХН) — дві серйозні медичні і соціально-економічні проблеми останніх років, із якими зіткнулася світова спільнота в рамках пандемії хронічних хвороб. ХХН призводить не тільки до розвитку термінальної ниркової недостатності, що потребує призначення гемодіалізу та трансплантації нирок, але й до комплексних метаболічних і гормональних порушень в осі «гормон росту — інсуліноподібний фактор росту — інсуліноподібний фактор росту, зв’язуючий білок». Мета дослідження — оцінка зв’язку між рівнем інсуліноподібного фактора росту 1 (ІФР-1) в сироватці крові та швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ) у пацієнтів із ЦД 2-го типу. Матеріали та методи. У дослідженні взяли участь 150 пацієнтів із ЦД 2-го типу віком від 23 до 86 років. Контрольну групу становили 57 пацієнтів без ЦД, порівнянних за віком і статтю з основною групою. У процесі дослідження пацієнти з ЦД 2-го типу були класифіковані на три підгрупи залежно від стадії альбумінурії: перша підгрупа (стадія нормоальбумінурії) включала 38 осіб, до другої підгрупи (стадія мікроальбумінурії) увійшли 79 пацієнтів, третя підгрупа (стадія протеїнурії) — 33 пацієнти. Результати. Пацієнти на стадії нормоальбумінурії не відрізнялися за рівнем загального холестерину від пацієнтів групи контролю, однак пацієнти з ЦД 2-го типу на стадії мікроальбумінурії та протеїнурії мали більш високі значення загального холестерину. За рівнем тригліцеридів відмінності вже були помітні на стадії нормоальбумінурії: пацієнти з ЦД 2-го типу відрізнялися більш високим вмістом тригліцеридів порівняно з групою контролю. Рівень ІФР-1 зростав із збільшенням екскреції білка з сечею. Кореляційний аналіз показав вірогідний негативний зв’язок ІФР-1 і ШКФ і позитивний — із співвідношенням «альбумін/креатинін». Імовірність мати ШКФ 50 мл/хв/1,73 м2 збільшувалася з підвищенням рівня ІФР-1. Висновки. Виявлена асоціація між підвищеним рівнем ІФР-1 і зниженим рівнем ШКФ у пацієнтів з ЦД 2-го типу. Подальші дослідження необхідні для того, щоб прояснити патогенетичні механізми цієї взаємоді
Diabetes mellitus (DM) and chronic kidney disease (CKD) are two major medical and socio-economic problems of recent years that the world community has faced in the context of a chronic disease pandemic. CKH leads not only to the development of terminal renal failure, which requires the application of hemodialysis and kidney transplantation, but also to complex metabolic and hormonal disorders in the axis of growth hormone (GH) — insulin-like growth factor (IGF), binding protein (IGFBP) (GH — IGF — IFRBP). The purpose of the study was to evaluate the relationship between serum IGF-1 levels and glomerular filtration rate (GFR) in patients with type 2 DM. Materials and methods. The study involved 150 patients with type 2 DM, the age range of 23 to 86 years. The control group consisted of 57 patients without DM, matched by age and sex with the basic group. In the study, patients with type 2 DM were classified into three subgroups, depending on the stage of albuminuria: the first subgroup consisted of 38 persons with normalbuminuria, the second subgroup included 79 patients with microalbuminuria, the third subgroup consisted of 33 patients with proteinuria. Results. The patients with normal albuminuria did not differ in the level of total cholesterol from the patients in the control group, but the patients with type 2 DM with microalbuminuria and proteinuria had higher values of total cholesterol. By the level of triglycerides, the differences were already noticeable at the stage of normalbuminuria: the patients with type 2 DM had higher levels of triglycerides compared with the control group. The IGF-1 level elevated with increased urinary protein excretion. Correlation analysis showed a significant negative correlation between IGF-1 and GFR and positive one with albumin/creatinine levels. The probability of having GFR 50 ml/min/1.73 m2 grew with an increase in IGF-1 levels. Conclusions. The elevated levels of IGF-1 and reduced levels of GFR in patients with type 2 DM were found to be associated. Further research is needed to clarify the pathogenetic mechanisms of this interaction
Доп.точки доступа:
Василькова, О. Н.
Мохорт, Т. В.
Науменко, Е. П.
Коротаева, Л. Е.
Филипцова, Н. А.
Свободных экз. нет
|