Скибчик, В. А.     Вплив первинного стентування коронарних артерій у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST на діастолічну дисфункцію лівого шлуночка у госпітальний період [Текст] / В. А. Скибчик, Ю. П. Мелень // Український медичний часопис. - 2018. - Т. 2, № 5. - С. 35-38. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (патофизиология, хирургия) КОРОНАРНОЙ АРТЕРИИ ШУНТИРОВАНИЕ -- CORONARY ARTERY BYPASS (использование, методы) СТЕНТЫ -- STENTS (использование) СЕРДЦА ЖЕЛУДОЧКА ЛЕВОГО ДИСФУНКЦИЯ -- VENTRICULAR DYSFUNCTION, LEFT (диагностика) НАТРИЙУРЕТИЧЕСКИЙ ПЕПТИД МОЗГОВОЙ -- NATRIURETIC PEPTIDE, BRAIN (диагностическое применение) Аннотация: Мета — встановити прогностичний вплив первинного коронарного втручання (ПКВ) на клінічний перебіг та особ­ливості ремоделювання лівого шлуночка (ЛШ) у пацієнтів із гострим інфарктом міокарда з елевацією сегмента ST (ІМелST) та діастолічною дисфункцією (ДД) в госпітальний період. Об’єкт і методи дослідження. У дослідження включено пацієнтів із ІМелST, з яких у 80 (1-ша група) проведено і у 20 (2-га група) — не проведено ПКВ. За період госпіталізації у пацієнтів проаналізовано дані коронарографії, на 5-ту добу визначено рівень мозкового натрійуретичного пептиду (NT-рroBNP) та ехокардіографічні показники ДД, при виписці пацієнтам проведено велоергометрію для визначення функціонального класу стенокардії, вони заповнювали опитувальник якості життя SAQ (Seattle Angina Questionnaire). Результати. Середній рівень NT-proBNP становив 300,5±14,3 та 782,25±17,3 пг/мл (p0,001) у пацієнтів 1-ї та 2-ї груп відповідно, що достовірно свідчить про менш виражені ранні процеси ремоделювання ЛШ у пацієнтів із ІМелST. Показники ДД характеризувалися за співвідношенням раннього діастолічного наповнення до пізнього (Е/А) і в 1-й групі становили 0,89 (+0,06), що характерно для ДД з порушенням процесів релаксації ЛШ, у 2-й — 1,17 (+0,04), що характерно для рестриктивного типу. Згідно з SAQ, пацієнти 1-ї групи мали кращу якість життя і вищу толерантність до фізичного навантаження на рівні I–II функціонального класу, визначеного за допомогою велоергометрії, порівняно з пацієнтами 2-ї групи. Висновки. У пацієнтів із ІМелST після своєчасно проведеного ПКВ виявлено достовірно нижчі показник NT-proBNP, який є раннім маркером ремоделювання ЛШ, а також ехокардіографічні показники ДД мають менш виражений патологічний характер, що пояснює вищу толерантність до фізичного навантаження при виписці зі стаціонару і покращує якість життя пацієнтів, визначену за допомогою опитувальника SAQ Доп.точки доступа: Мелень, Ю. П. Свободных экз. нет