Журавльова, Л. В. Вплив дисбалансу адипоцитокінів на функцію нижнього стравохідного сфінктера у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу на тлі ожиріння [Текст] = Effect of adipocytokines disbalance on the function of the lower esofhageal sphincter in patients with type 2 diabetes mellitus against the background of obesity / Л. В. Журавльова, О. С. Келеберда // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 5. - С. 75-82. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: АДИПОКИНЫ -- ADIPOKINES (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм) ДИАБЕТ САХАРНЫЙ, ТИП 2 -- DIABETES MELLITUS, TYPE 2 (метаболизм, патофизиология) ОЖИРЕНИЕ -- OBESITY (метаболизм, патофизиология) ИНСУЛИНОРЕЗИСТЕНТНОСТЬ -- INSULIN RESISTANCE (иммунология) ЛЕПТИН -- LEPTIN (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм) ГРЕЛИН -- GHRELIN (диагностическое применение, иммунология, кровь, метаболизм) ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (лекарственная терапия, метаболизм, этиология) ПИЩЕВОДА СФИНКТЕР НИЖНИЙ -- ESOPHAGEAL SPHINCTER, LOWER (действие лекарственных препаратов, метаболизм, секреция) Аннотация: Наведено сучасні дані щодо патогенезу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби на тлі цукрового діабету 2 типу. Проаналізовано праці, присвячені коморбідності цих нозологій. Розглянуто діагностичну значущість розподілу жирових відкладень. Виявлено, що периваскулярна та вісцеральна жирова тканина на тлі цукрового діабету 2 типу зазнає значних функціональних змін, які призводять до формування периферичної інсулінорезистентності. Проаналізовано зміни харчової поведінки залежно від рівня адипоцитокінів (грелін, лептин). Концентрація греліну у пацієнтів з надмірною масою тіла натще значно знижена. За даними сучасних досліджень, постпрандіальний рівень греліну за нормальної маси тіла має знижуватися, чого не відбувається в осіб з ожирінням. Високий рівень лептину та виникнення лептинорезистентності пов’язують із пусковим механізмом розвитку інсулінорезистентності. Вважають, що зростання захворюваності на гастроезофагеальну рефлюксну хворобу може пояснюватися збільшенням кількості осіб з надмірною масою тіла. Важливу роль у хронічному системному запаленні слизової оболонки стравоходу відіграють інсулінорезистентність, дисліпідемія, гіперглікемія. До патогенетичних механізмів гастроезофагеальної рефлюксної хвороби можна також віднести лептинорезистентность на тлі ожиріння та зниження концентрації греліну, під впливом якого сповільнюється моторика верхніх відділів травного тракту і підвищується ризик виникнення патологічних рефлюксів. Представлено нові дані щодо взаємозв’язку адипоцитокінів із тонусом нижнього стравохідного сфінктера у пацієнтів з цукровим діабетом 2 типу на тлі ожиріння. Перспективою досліджень у цьому напрямі є вивчення можливих чинників ризику, процесів патогенезу та особливостей перебігу гастроезофагеальної рефлюксної хвороби у пацієнтів із цукровим діабетом 2 типу на тлі ожиріння для оптимізації діагностики, профілактики та лікування цих патологій, запобігання негативному впливу на якість життя та здоров’я пацієнтів The review presents the recent data on the pathogenesis of gastroesophageal reflux disease (GERD) against the background of type 2 diabetes mellitus (DM 2). An analysis of studies of the comorbidity of these nosologies has been carried out, diagnostic significance of the distribution of fat deposits has been examined. It has been revealed that perivascular and visceral adipose tissue against the background of DM 2 undergo considerable functional changes, that results in the formation of peripheral insulin resistance. The changes in eating behaviors based on the levels of adipocytokines (ghrelin, leptin) have been analyzed. Ghrelin concentration was significantly reduced in patients with an overweight and empty stomach. According to the recent data, normal body weight promotes reducing postprandial ghrelin level, which does not normally take place in people with obesity. High leptin levels and the onset of leptin resistance are associated with the trigger of insulin resistance. It is believed that increased GERD morbidity may be explained by the increasing number of overweight people. Insulin resistance, dyslipidemia, hyperglycemia play an important role in the chronic systemic inflammation of esophageal mucosa. Pathogenetic GERD mechanisms can also include the leptin resistance against the background of obesity and decreasing of the ghrelin concentration. Low ghrelin level is associated with slow-up the motility process of the upper parts of the digestive tract and increase the risk of pathological reflux. New data proving the correlation between adipocytokines with lower esophageal sphincter tone in patients with DM 2 and obesity have been presented. The perspective investigations in this area should be purposed on the study of possible risk factors, pathogenesis processes and peculiarities of the GERD course in patients with DM 2 against the background of obesity with the aim of optimization of the diagnosis, prophylaxis and treatment of these pathologies, and prevention of their negative effects on the quality of life and health of this group of patients Доп.точки доступа: Келеберда, О. С. Свободных экз. нет |