Щербиніна, М. Б.     Анкетування як інструмент виявлення потенційних пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою [Текст] = Questioning as an instrument for the identification of potential patients with gastroesophageal reflux disease / М. Б. Щербиніна, В. М. Гладун, Т. Г. Ємельяненко // Сучасна гастроентерологія. - 2019. - № 6. - С. 13-20. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: ЖЕЛУДОЧНО-ПИЩЕВОДНЫЙ РЕФЛЮКС -- GASTROESOPHAGEAL REFLUX (профилактика и контроль, эпидемиология) АНКЕТИРОВАНИЕ -- QUESTIONNAIRES (использование) ПРОФИЛАКТИЧЕСКАЯ МЕДИЦИНА -- PREVENTIVE MEDICINE (методы, организация и управление, статистика, тенденции) Аннотация: Мета — розробити анкету для виявлення потенційних пацієнтів з гастроезофагеальною рефлюксною хворобою (ГЕРХ) та провести її валідацію. Матеріали та методи. Дослідження виконано в три етапи. На першому етапі сформульовано проблему, визначено мету, об’єкт і завдання на підставі результатів науково‑літературного пошуку. Другий етап полягав у розробці анкети та проведенні пілотного дослідження. На третьому етапі анкету перевірено за допомогою методу тест‑ретесту та розрахунку ретестової надійності. Результати анкетування наведено у бінарному вигляді. Для розрахунку коефіцієнта кореляції використовували коефіцієнт зв’язку Юла, обчислений на основі таблиці 2 ´ 2. Результати. Для з’ясування рівня обізнаності населення працездатного віку щодо ГЕРХ розроблено анкету, яка містила 20 запитань. Після апробації за оцінкою експертів елементи анкети були ретельно відібрані, переформульовані або видалені. В анкеті залишено 9 запитань, з них 4 закритих та 5 напівзакритих. З цих запитань сформовано 3 блоки. Перший блок стосується соціально‑демографічної характеристики респондента, другий — уявлення про симптоми ГЕРХ, її наслідки та вплив на якість життя людини, третій — контакту респондента з лікарем щодо захворювань шлунково‑кишкового тракту, рівня і джерела інформації щодо ГЕРХ. Проведено пілотне дослідження за участі 120 респондентів працездатного віку. Якість анкети перевірено за допомогою методу тест‑ретесту та розрахунку ретестової надійності. Обчислено кореляції відповідей на окремі запитання анкети. Встановлено наявність кореляційного зв’язку між відповідями респондентів, отриманими в різний час, що визначає ретестову надійність анкети. Висновки. Запропонована анкета для визначення інформованості населення працездатного віку щодо ГЕРХ є надійним і валідним інструментом, який можна застосовувати в клінічній практиці. Результати дослідження зазначеного контингенту дають змогу визначити осіб з ризиком ГЕРХ. Анкету можна застосовувати як зручний інструмент персоніфікованого підходу до здоров’я та профілактики ГЕРХ на етапі первинної медико‑санітарної допомоги Objective — to develop a questionnaire to identify potential patients with gastroesophageal reflux disease (GERD) and to perform its validation. Materials and methods. The study included three stages. At the first stage, based on the results of scientific and literary search, the problem has been formulated, and the purpose, objects and tasks have been set up. On the second stage, the questionnaire was developed, and the pilot study conducted. On the third stage, the questionnaire was checked using the test‑retest method and calculation of the retest reliability. The questioning results were presented in binary form, therefore, to calculate the correlation coefficient, the Yule’s coefficient was calculated on the basis of the 2 ´ 2 table. Results. To define the level of awareness about GERD in population of working age, the questionnaire has been developed, containing 20 questions. After the expert evaluation stages, the elements of the questionnaire were carefully selected, reformulated or deleted. Finally, 9 questions were left in the questionnaire, 4 of them were closed and 5 semi‑closed. Three blocks were formed on these questions. The first block concerns the socio‑demographic characteristics of the respondents, second reflects the perceptions of GERD symptoms, its consequences and impact on the quality of life of a person; the third block aimed at determining of a respondent’s contact with a doctor regarding gastrointestinal diseases, the level and sources of their knowledge about GERD. A pilot study was conducted with involvement of 120 respondents of working age. The quality of the questionnaire was verified with test‑retest and calculation of the retest reliability. The correlation has been calculated for the separate questions of the questionnaire. The presence of correlation has been established between responses of respondents obtained at various time periods, thus defining the questionnaire retest reliability. Conclusions. The proposed questionnaire to define the GERD awareness of the working‑age population is a reliable and valid tool that can be used in clinical practice. The results of the study of this contingent allow us to identify individuals at risk for GERD. This questionnaire can be used as a convenient tool that provides a personalized approach to the health and prevention of GERD at the stage of primary health care Доп.точки доступа: Гладун, В. М. Ємельяненко, Т. Г. Свободных экз. нет