Гістологічні зміни ентезису підошовного апонервозу при підошовному фасціїті [Текст] / О. А. Турчин [та ін.] // Травма. - 2019. - Том 20, N 5. - С. 48-52. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ФАСЦИТ ПОДОШВЕННЫЙ -- FASCIITIS, PLANTAR (диагностика, патофизиология) ГИСТОЛОГИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- HISTOLOGICAL TECHNIQUES (использование) Аннотация: Мета роботи: аналіз результатів гістологічного дослідження проксимального ентезису підошовного апоневрозу у пацієнтів із підошовним фасціїтом. Матеріал та методи. Досліджено 4 зразки тканини підошовного апоневрозу в ділянці проксимального ентезису, які були взяті у 3 пацієнтів із хронічним підошовним фасціїтом під час апоневротомії. Середній вік пацієнтів становив 34,6 ± 12,6 (21–57) року, усі пацієнти були чоловіками. Для гістологічного дослідження відбирали фрагменти сухожильно-кісткового з’єднання, що проходили звичайну гістологічну обробку. Препарати досліджували на мікроскопі Olympus CX-41. Градації вираженості морфологічних показників оцінювали згідно з візуально-аналоговою шкалою від низького до високого ступеня при збільшенні × 100. Результати. Матеріал наведено фрагментами патологічно зміненої сполучної тканини підошовного апоневрозу з мілкими ділянками інтерстиціальних тендонекрозів, дезорганізацією колагенових пучків. Наявна велика кількість гіперцелюлярних проліфератів фіброзно-жирової тканини, поява судин та ділянки нечітко обмежених фібронекрозів. Ознак гострого або хронічного запалення не виявили, лише прояви неспецифічної ентезопатії фіброзно-хрящового ентезису. Висновки. Описані гістологічні зміни тканини ентезису підошовного апоневрозу у хворих із підошовним фасціїтом відповідають хронічним неспецифічним дистрофічно-дегенеративним змінам фіброзно-хрящової структури ентезису, тендиніту — фасціїту вторинного генезу We have made the analysis of the plantar aponeurosis enthesis histology results in patients with plantar fasciitis. Materials and methods. Four samples of the plantar aponeurosis enthesis were obtained for histology assessment from 3 patients with chronic plantar fasciitis during aponeurotomy. All patients were males with average age of 34.6 ± 12.6 (range 21–57) years. Fragments of the tendon-bone junction were selected for histologic examination. Paraffin sections (5 micron) were analyzed with bright-field microscopy (Olympus CX-41). Grades of severity of morphological signs were evaluated by visual analogue scale from low to high at 100× magnification. Results. The material in plantar aponeurosis biopsies was represented by fragments of pathologically altered connective tissue with small areas of interstitial tendonecrosis, changes in the regularity and density of collagen fibers. There is a large amount of hypercellular proliferations of fibroadipose tissue, the appearance of vessels and areas of indistinctly restricted fibronecrosis. No signs of acute or chronic inflammation were found, there were only manifestations of non-specific enthesopathy of fibrocartilaginous enthesis. Conclusions. The histological changes in the tissue of the plantar aponeurosis enthesis in patients with plantar fasciitis correspond to the chronic non-specific dystrophic degenerative changes in the fibrocartilaginous structure of the enthesis, tendinitis-fasciitis of secondary origin Доп.точки доступа: Турчин, О. А. Григорівська, А. В. Коструб, О. О. Лябах, А. П. Свободных экз. нет