Бєлих, О. В.     Актуальність визначення глибини анестезії за допомогою індексу стану пацієнта при лапароскопічній холецистектомії у пацієнтів похилого та старечого віку / О. В. Бєлих, М. А. Георгіянц // Медицина невідкладних станів = Медицина неотложных состояний. - 2019. - N 6. - С. 108-112. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-главная: ХОЛЕЦИСТЭКТОМИЯ ЛАПАРОСКОПИЧЕСКАЯ -- CHOLECYSTECTOMY, LAPAROSCOPIC АНЕСТЕЗИЯ ОБЩАЯ -- ANESTHESIA, GENERAL (методы) ИНТРАОПЕРАЦИОННЫЙ МОНИТОРИНГ -- MONITORING, INTRAOPERATIVE ЭЛЕКТРОЭНЦЕФАЛОГРАФИЯ -- ELECTROENCEPHALOGRAPHY (методы) ПОЖИЛЫЕ -- AGED Аннотация: Сучасна концепція анестезіологічного забезпечення має на меті не тільки адекватне знеболювання, але й управління життєво важливими функціями організму пацієнта впродовж операції. Тому одним із найбільш значущих завдань сучасної анестезіології є об’єктивізація контролю адекватності загального знеболювання, що передбачає конт­роль функцій та процесів, виявлення їх небезпечних відхилень для запобігання ускладненням під час анестезії. Мета: оцінити ефективність і значущість використання індексу стану пацієнта (Patient State Index — PSI) при введенні різних комбінацій анестетиків упродовж загальної анестезії у пацієнтів похилого та старечого віку під час лапароскопічної холецистектомії. Матеріали та методи. У дослідження залучені 60 пацієнтів, середній вік яких становив 70,6 ± 7,1 року, прооперованих з приводу жовчнокам’яної хвороби. Середня тривалість операції — 56,1 ± 9,8 хв. Пацієнтів розподілено за двома групами залежно від виду анестезії: 1-ша група (n = 30) — інгаляційна анестезія на основі севофлурану (2–3 об. %) зі штучною вентиляцією легень (ШВЛ); 2-га група (n = 30) — тотальна внутрішньовенна анестезія на основі пропофолу (2 мг/кг/год) із ШВЛ. Проводився моніторинг показників гемодинаміки (пульс, артеріальний тиск, середній артеріальний тиск, серцевий викид) та SpO2 за допомогою монітора Vismo (Nihon-Kohden, Японія). Моніторинг глибини анестезії проводився за допомогою платформи Masimo Root із визначенням PSI. Результати. За показниками гемодинаміки хворі між групами не відрізнялися. Показники PSI, за даними моніторингу, на різних етапах анестезії між групами суттєво не відрізнялися: до премедикації — 99,0 ± 0,6 vs 99,0 ± 0,5 (p  0,05), після премедикації — 79,1 ± 2,4 vs 79,5 ± 3,5 (p  0,05), при інтубації — 39,5 ± 4,0 vs 39,0 ± 5,1 (p  0,05), на початок операції — 33,5 ± 4,5 vs 33,6 ± 4,1 (p  0,05), при екстубації — 87,1 ± 3,0 vs 89,0 ± 3,1 (p  0,05). Відрізнялися показники при накладанні карбоксиперитонеуму — 48,2 ± 2,0 vs 39,2 ± 4,1 (p  0,05) та на етапі закінчення операції — 41,1 ± 3,1 vs 48,1 ± 2,6 (p  0,05). Середній час пробудження в 2-й групі був дещо коротшим — 9,8 ± 1,7 vs 7,5 ± 1,2 хв. Висновки. Використання показника PSI дає змогу здійснювати безперервний неінвазивний моніторинг глибини наркозу, допомагає уникнути недостатньої або надмірної седації, створює можливість більш м’якого виходу з наркозу, що підвищує безпеку анестезії при проведенні лапароскопічної холецистектомії у хворих похилого та старечого віку Доп.точки доступа: Георгіянц, М. А. Свободных экз. нет