Динаміка функціонального стану сім’яників та щитоподібної залози при безплідді в чоловіків із хламідійною інфекцією під впливом патогенетичної терапії [Текст] / В. О. Бондаренко [та ін.] // Міжнародний ендокринологічний журнал. - 2019. - Том 15, N 4. - С. 37-42. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
CHLAMYDOPHILA ИНФЕКЦИИ -- CHLAMYDOPHILA INFECTIONS (лекарственная терапия, осложнения)
БЕСПЛОДИЕ МУЖСКОЕ -- INFERTILITY, MALE (лекарственная терапия, этиология)
ЯИЧКИ -- TESTIS (патофизиология)
ЩИТОВИДНАЯ ЖЕЛЕЗА -- THYROID GLAND (патофизиология)
Аннотация: Хламідійна інфекція (ХІ) у безплідних чоловіків асоціюється, з одного боку, з порушенням андроген-естрогенового балансу, а з іншого — з розвитком дистиреозу і зростанням антитіл до тиреоїдної пероксидази (АТ ТПО). Наслідком цих змін може стати розвиток автоімунного тиреоїдиту і на його тлі — субклінічного або маніфестного гіпотиреозу. Мета дослідження: встановити особливості порушень функціонального стану сім’яників і щитоподібної залози (ЩЗ) у чоловіків із безпліддям на тлі ХІ і вплив на них антибактеріальної та антиоксидантної терапії. Матеріали та методи. Обстежено 30 чоловіків віком 23–44 роки, які були в безплідному шлюбі понад рік, у тому числі 15 з хронічним простатитом (ХП) на тлі ХІ (перша група) і 15 з латентною ХІ без запалення урогенітального тракту (друга група). Наявність ХІ визначали методом полімеразної ланцюгової реакції та за рівнем антитіл до хламідій. Параметри спермограм аналізували за критеріями ВООЗ. Лікування включало призначення азитроміцину та імуномодулятора лавомакс протягом 15 і 18 днів. Хворі з ХП протягом 20 днів використовували ректальні протизапальні супозиторії вітапрост. Після курсу антибіотикотерапії призначали комплекс антиоксидантів протягом 45 діб: Цефасель по 100 мкг і вітамін Е по 200 мг на добу. До лікування, через 1 і 2 місяці після лікування у хворих досліджували параметри спермограми, рівні в крові тестостерону (Т), естрадіолу (Е2), тиреотропного гормону, вільного тироксину, АТ ТПО. Контрольну групу становили 10 практично здорових чоловіків аналогічного віку з нормозооспермією (НЗС) і без ХІ. Результати. Після завершення антибіотикотерапії у хворих з ХП на тлі ліквідації запалення простато-везикулярного комплексу (перша група) відзначалося вірогідне зростання відсотка рухомих форм сперміїв. У пацієнтів із латентною ХІ (друга група) через місяць лікування НЗС була відсутня. Після терапії антиоксидантами НЗС була встановлена у 73,3 % пацієнтів у першій групі й у 53,3 % — у другій. Через 2 місяці терапії в першій групі підвищилась частота нормалізації Т в крові й співвідношення Т/Е2. У той же час у другій групі нормалізація величин Т і Т/Е2 була невірогідна. Після завершення лікування змін тиреоїдного статусу не виявлено, але спостерігалося вірогідне зниження рівня АТ ТПО. Висновки. Ліквідація запального процесу в передміхуровій залозі й ХІ як фактора, який його викликав, сприяє активації рухливості сперматозоїдів у безплідних чоловіків. Подальше призначення їм антиоксидантної терапії суттєво підвищує інкреторну функцію яєчок і поліпшує андроген-естрогеновий баланс. Застосування специфічної антибіотикотерапії і короткочасне призначення протягом 15 діб Цефаселю й вітаміну Е при латентній ХІ позитивно не впливає на сперматогенез. Надалі використання антиоксидантів протягом місяця істотно стимулює рухливість сперматозоїдів, але не змінює при цьому рівні Т і Е2. Двохетапна терапія безпліддя при ХІ не впливає на функціональний стан ЩЗ, але сприяє зниженню рівнів АТ ТПО в крові
Доп.точки доступа:
Бондаренко, В. О.
Гончарова, О. А.
Мінухін, А. С.
Скорняков, Є. І.

Свободных экз. нет