Вторичный гиперпаратиреоз и костный метаболизм у пациентов с терминальной стадией хронической болезни почек [Текст] / Н. В. Карлович [и др.] // Пробл. ендокринної патології. - 2020. - N 2. - С. 34-43 MeSH-главная: ПОЧЕК БОЛЕЗНИ -- KIDNEY DISEASES (осложнения) ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE ГИПЕРПАРАТИРЕОЗ ВТОРИЧНЫЙ -- HYPERPARATHYROIDISM, SECONDARY (патофизиология) КОСТЕЙ БОЛЕЗНИ МЕТАБОЛИЧЕСКИЕ -- BONE DISEASES, METABOLIC (этиология) Аннотация: 190 пациентов с терминальной стадией хронической болезни почек были кластеризованы с использованием нейросетевого алгоритма для выделения группы с наиболее оптимальными показателями ПТГ и костного метаболизма с последующим анализом в каждой группе лабораторных показателей и выживаемости пациентов. Установлено, что при уровне ПТГ 114-490 пг/мл отмечаются оптимальные показатели минеральной плотности и обмена костной ткани, и лучшие показатели выживаемости диализных пациентов. Как снижение, так и повышение ПТГ может привести к критической разбалансировке костного метаболизма и неблагоприятном исходу, включая потерю МПК и сокращение продолжительности жизни. Помимо уровня ПТГ, важное значение в определении прогноза состояния костной ткани и выживаемости пациентов играет адаптивное повышение ОК и СТх, и возраст-ассоциированное снижение МПК. Эти факторы в обязательном порядке надо учитывать при диагностике вторичного гиперпаратиреоза и определении тактики его лечения и наблюдения 190 пацієнтів з термінальною стадією хронічної хвороби нирок були кластерізовани з використанням нейромережевого алгоритму для виділення групи з найбільш оптимальними показниками ПТГ і кісткового метаболізму з подальшим аналізом в кожній групі лабораторних показників і виживання пацієнтів. Встановлено, що при рівні ПТГ 114-490 пг/мл відзначаються оптимальні показники мінеральної щільності та обміну кісткової тканини, і кращі показники виживаності діалізних пацієнтів. Як зниження, так і підвищення ПТГ може привести до критичного розбалансування кісткового метаболізму і несприятливого результату, включаючи втрату МПК і скорочення тривалості життя. Крім рівня ПТГ, важливе значення у визначенні прогнозу стану кісткової тканини і виживання пацієнтів відіграє адаптивне підвищення ОК і СТх, і вік-асоційоване зниження МПК. Ці фактори в обов’язковому порядку треба враховувати при діагностиці вторинного гіперпаратиреозу та визначенні тактики його лікування і спостереження Доп.точки доступа: Карлович, Н. В. Спиридонова, О. Сазонова, Е. Г. Валовик, О. Э. Ильинчик, О. В. Волчек, Ю. А. Мохорт, Т. В. Свободных экз. нет