Гіпербаричний кисень в інтенсивній терапії хворих з абдомінальними гнійно-септичними ускладненнями у післяопераційному періоді: за і проти [Текст] / І. О. Ковтун [та ін.] // Біль, знеболювання і інтенс. терапія. - 2020. - N 3. - С. 79-80. - Библиогр. в конце ст. Аннотация: Лікування методом гіпербаричної оксигенації (ГБО) використовується у комплексному лікуванні хворих з різними видами гіпоксії, що сприяє ліквідації метаболічних порушень, тканинного ацидозу, нормалізації кислотно-основного стану, покращенню газового складу крові, відновленню функцій паренхіматозних органів. Застосування кисню призводить до компенсації гострої та хронічної дихальної недостатності, відновлює аеробний метаболізм, знижує внутрішньочерепний тиск та набряк головного мозку, підсилює протизапальну відповідь макрофагів та нейтрофілів, зменшує частоту та інтенсивність алергічних реакцій, підсилює анаболічний ефект парентерального харчування, підвищує чутливість мікроорганізмів до антибіотиків, попереджує розвиток злук і знижує бактеріальну контамінацію очеревинної порожнини. За умов гіпоксії порушуються процеси окислювального фосфорилювання в мітохондріях клітин та активується пероксидне окиснення ліпідів (ПОЛ) та окислювальна модифікація білків (ОМБ) за рахунок надмірного утворення активних форм кисню(АФК) на тлі виснаження системи антиоксидантного захисту. Інтервал між безпечною і токсичною концентрацією кисню досить вузький, що вимагає використання ГБО у терапевтичних або понижених режимах. Однак, широке неконтрольоване використання кисневої терапії, як класичного лікування гіпоксії при критичних станах, призвело до проявів токсичної дії гіпербаричного кисню, що потребує більш обережного і вибіркового підходу до цього методу лікування Доп.точки доступа: Ковтун, І. О. Карпо, П. М. Дроник, К. Г. Кушнір, С. В. Сажин, А. П. Луговий, О. Д. Свободных экз. нет