Виживаність хворих на рак стравоходу залежно від локалізації первинної пухлини [Текст] / С. І. Кіркілевський [та ін.] // Клінічна онкологія. - 2020. - Том 10, N 1/2. - С. 76-82. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-главная: ПИЩЕВОДА НОВООБРАЗОВАНИЯ -- ESOPHAGEAL NEOPLASMS ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS Аннотация: Рак стравоходу (РС) посідає 8-ме місце серед найпоширеніших онкологічних захворювань у світі та 6-те місце за смертністю чоловіків від злоякісних новоутворень. Клінічний перебіг захворювання зумовлений швидким розвитком синдрому дисфагії, на тлі якого протягом кількох місяців розвивається кахексія, хворі зазвичай помирають від аліментарного виснаження. На сьогодні майже немає досліджень, що аналізують виживаність хворих залежно від локалізації первинної пухлини. Мета. Дослідити результати виживаності хворих на РС залежно від локалізації первинної пухлини. Матеріали та методи. Зі 1690 пацієнтів зі злоякісними пухлинами стравоходу проаналізована виживаність 1465 хворих на плоскоклітинний РС залежно від локалізації первинної пухлини за розподілом за стадіями TNM та клінічними стадіями. Результати. Серед 1690 хворих на злоякісні захворювання стравоходу, які отримували лікування у науково-дослідному відділенні пухлин органів грудної порожнини, понад 90% становили чоловіки, середній вік яких становив 58,48 року, причому вікові коливання значні — від 20 до 90 років. Серед гістологічних форм істотно переважав плоскоклітинний РС (86,69%), його частота залежала від локалізації первинної пухлини у стравоході — при ураженні верхніх відділів та середньої частини внутрішньогрудного відділу його відмічали більш ніж у 90% випадків, а при ураженні нижньої частини внутрішньогрудного та абдомінального відділів — у 76,05%. Серед інших гістологічних форм переважала аденокарцинома (82,72%). Саме хворі на плоскоклітинний РС були залучені до подальшого аналізу. Залежно від рівня локалізації первинної пухлини: більше половини становили хворі на рак середніх відділів, а хворих на рак нижніх відділів було більше у 1,5 рази, ніж хворих на рак верхніх відділів. Характерно, що під час аналізу розподілу хворих за стадіями TNM та клінічними стадіями (ВООЗ) залежно від рівня локалізації первинної пухлини у стравоході, усі групи виявилися тотожними практично за всіма показниками — більше половини хворих становили хворі з ІІА клінічною стадією, серед яких у 1,5–2 рази переважала стадія T3N0M0 над T2N0M0. Майже третину від усіх хворих становили пацієнти зі стадією ІІІ, де значно домінувала стадія T3N1M0. Майже 10% становили хворі з клінічною стадією IV, серед яких переважали пацієнти з місцевопоширеними формами первинного пухлинного процесу. А найрідше відмічали IIВ та особливо стадію I РС. Висновки. Після проведеного аналізу виживаності хворих можна сказати, що достовірно краща виживаність була у хворих на плоскоклітинний рак нижніх відділів стравоходу як при початкових стадіях, так і при місцевопоширених процесах, а виживаність хворих на рак верхніх та середніх відділів достовірно не розрізнялася. Але при клінічній стадії IV достовірної різниці у виживаності хворих залежно від локалізації первинної пухлини не спостерігали Доп.точки доступа: Кіркілевський, С. І. Крахмальов, П. С. Кондрацький, Ю. М. Фридель, Р. І. Свободных экз. нет