Результати хірургічного лікування гігантоклітинної пухлини довгих кісток [Текст] / А. Г. Дєдков [та ін.]> // Ортопедия, травматология и протезирование. - 2020. - N 3. - С. 72-79. - Бібліогр. наприкінці ст.
MeSH-главная: КОСТЕЙ НОВООБРАЗОВАНИЯ ГИГАНТОКЛЕТОЧНЫЕ -- GIANT CELL TUMOR OF BONE (рентгенография, хирургия) КОНЕЧНОСТИ -- EXTREMITIES (патология, рентгенография, хирургия) ЛЕЧЕНИЯ РЕЗУЛЬТАТОВ АНАЛИЗ -- TREATMENT OUTCOME ВЫЖИВАЕМОСТИ АНАЛИЗ -- SURVIVAL ANALYSIS Аннотация: Стандартним лікуванням у разі гігантоклітинної пухлини (ГКП) є хірургічне втручання. Виконання радикальних резекцій із подальшими реконструкціями пов’язано з певними клінічними проблемами: високою частотою ускладнень, зниженням функції кінцівки. Екскохлеація пухлини дає змогу зберегти суглоб, але має високий рівень локальних рецидивів.Мета: вивчити переваги та недоліки використання внутрішньокісткової та широкої радикальних резекцій за результатами хірургічного лікування хворих із ГКП у ретроспективному когортному клінічному дослідженні. Методи: проведено ретроспективний аналіз лікування 142 пацієнтів із ГКП, локалізованою в довгих кістках, за період 1977–2012 рр. Хірургічне лікування у вигляді екскохлеації пухлини (внутрішньокісткової резекції (ВР)) зі заповненням дефекту кістковими трансплантатами або біодеградуючими матеріалами виконано 70 хворим, широкі резекції (ШР) із реконструкцією дефекту — 72.Результати: у групі пацієнтів, яким виконана ВР, локальні рецидиви виявлені в 35,7 % випадків, що в 7 разів більше, ніж у групі ШР. Функціональний результат за шкалою MSTS у хворих після ВР склав 92,5 %, після ШР — 78,8 % (p = 0,02). Такі клінічні фактори, як ВР, локалізація пухлини в дистальному відділі променевої кістки та вік хворого до 25 років мають сильний зв’язок із виникненням локального рецидиву. Для хворих після ВР показник безрецидивної виживаності становив 71,0 %, після ШР — 95,8 % (p = 0,001).Висновки: оптимальним методом хірургічного втручання в пацієнтів із ГКП довгих кісток є ВР завдяки хорошим функціональним результатами. Проте рівень локальних рецидивів залишається в цій групі досить високим — 35,7 проти 4,5 % після ШР (p 0,05). Одним із шляхів його зниження є використання нових терапевтичних агентів, наприклад, деносумабу, ефективність яких можна оцінити під час проведення проспективних досліджень Доп.точки доступа: Дєдков, А. Г. Максименко, Б. В. Бойчук, С. І. Костюк, В. Ю. Кукушкіна, М. М.
Свободных экз. нет
|