Анохіна, Г. А.     Пробіотики у профілактиці та лікуванні захворювань людини [Текст] / Г. А. Анохіна // Український терапевтичний журнал. - 2020. - N 3. - С. 22-28. - Бібліогр. наприкінці ст. Рубрики: Пробиз MeSH-главная: КИШЕЧНИК -- INTESTINES (микробиология) МИКРОБИОТА -- MICROBIOTA ДИСБАКТЕРИОЗ КИШЕЧНИКА -- DYSBACTERIOSIS INTESTINAL (лекарственная терапия, осложнения, этиология) ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (терапевтическое применение) Аннотация: Останніми роками проблема кишкового дисбіозу вийшла за межі гастроентерологічної проблеми, ставши актуальною для всіх галузей медицини. Проведено багато досліджень мікробіоценозу кишечника у здорових осіб і хворих із різноманітною патологією. Доведено, що кількісні та якісні зміни мікробіоти кишечника супроводжують багато патологічних станів. Підраховано, що понад 100 трлн мікробних клітин мешкають у різних відділах людського організму, що значно перевищує кількість клітини людини. Понад 90 % людської ДНК походить від мікробіоти і лише 10 % ДНК належить Homo sapiens. Мікробіота кишечника сприяє нормальній функції кишкового бар’єра за рахунок зміцнення міжклітинних з’єднань, збільшення синтезу муцину, посилення процесів регенерації епітелію. Зміни кишкового мікробіому спричиняє синдром підвищеної кишкової проникності, за якого крізь міжклітинні з’єднання в підслизовий шар кишечника надходять макромолекули, на які реагує імунна система, утворюються антитіла, котрі зумовлюють системне запалення та ураження різних органів, зокрема печінки, шкіри, суглобів, ендокринних органів, мозку. Корекція харчування та модифікація кишкової мікробіоти за допомогою пробіотиків розглядають як перспективний напрям профілактики і лікування багатьох захворювань. Без ефективного пригнічення представників патогенної мікрофлори неможливо ефективно провести корекцію співдружньої мікробіоти. При цьому важливим є вибір пробіотика, який має володіти вираженими антагоністичними властивостями щодо патогенної мікробіоти Свободных экз. нет