Роль кардиопротекторов в современном лечении артериальной гипертензии и хронической ишемической болезни сердца [Текст] : научно-практическая конференция "Медико-социальные проблемы артериальной гипертензии в Украине", 3-5 ноября 2020 г. / подгот. Т. Чистик // Артеріальна гіпертензія = Артериальная гипертензия = Hypertension. - 2020. - № 5. - С. 13-16 MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия) ИШЕМИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ СЕРДЦА -- MYOCARDIAL ISCHEMIA (лекарственная терапия) СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫЕ СРЕДСТВА -- CARDIOVASCULAR AGENTS (терапевтическое применение) Аннотация: Мета — з’ясувати особливості зв’язку між структурно-функціональними змінами лівих відділів серця та когнітивними функціями у пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ). Матеріали та методи. Обстежено 90 хворих на АГ І–ІІ стадій, 2–3-го ступенів (середній вік 49,66 ± 8,74 року). Для об’єктивізації когнітивних порушень (КП) проводились нейропсихологічні тестування: шкала оцінки когнітивних функцій лікарем загальної практики (GPCOG), коротка шкала дослідження психічного статусу (Mini-Mental State Examination — MMSE), таблиці Шульте. За даними MMSE, сумарна кількість набраних балів 24–26 оцінювалась як КП. Структурно-функціональний стан серця оцінювали за допомогою ехокардіографії. Під час дослідження порівнювали показники тестувань серед пацієнтів з АГ, у яких виявлено гіпертрофію лівого шлуночка (ГЛШ), з пацієнтами з АГ та нормальним індексом маси міокарда ЛШ (ІММЛШ). ГЛШ констатували за наявності ІММЛШ ≥ 95 г/м2 у жінок і ≥ 115 г/м2 у чоловіків. Результати. У пацієнтів з АГ та гіпертрофією ЛШ істотно частіше виявляли когнітивні розлади (48,08 проти 28,95 %, р 0,05). Сума балів за нейропсихологічними шкалами у таких пацієнтів достовірно обернено корелювала з ІММЛШ (r Доп.точки доступа: Чистик, Татьяна \подгот.\ Свободных экз. нет