Оптимізація протиепідемічного забезпечення у динаміці пандемії COVID-19 / Н. О. Виноград [та ін.] // Інфекційні хвороби. - 2020. - N 2. - С. 6-14 MeSH-главная: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (эпидемиология) ПАНДЕМИИ -- PANDEMICS Аннотация: Новий коронавірус SARS-Cov-2, який виявили в м. Ухань у грудні 2019 р., спричинив пандемію COVID-19. Протиепідемічний захист у різних уражених країнах відрізняється за обсягами режимно-обмежувальних заходів і регламентами реагування. Найефективнішим виявився комплекс карантинних заходів у поєднанні з раннім виявленням епідемічних осередків та їх блокуванням. Масовість ураження населення в більшості країнах світу зумовила неефективність діяльності усіх трьох основних медичних ланок системи реагування на біологічні загрози: клінічної, епідеміологічної та лабораторної, – які є визначальними у ліквідації пандемії. Відсутність засобів лікування і профілактики вимагає постійного моніторингу епідемічної ситуації та своєчасної корекції заходів стримання її негативних тенденцій розвитку. Медичні заклади стали об’єктами високого ризику зараження як медичного персоналу, так і усіх, хто звертається за медичною допомогою, що вимагає тотального запровадження специфічних заходів інфекційного контролю щодо COVID-19 на всіх рівнях надання медичної допомоги, включно на етапах евакуації та сортування хворих. Новый коронавирус SARS-Cov-2, который обнаружили в г. Ухань в декабре 2019 г., вызвал пандемию COVID-19. Противоэпидемическая защита в различных пораженных странах отличается по объемам режимно-ограничительных мероприятий и регламентами реагирования. Самым эффективным оказался комплекс карантинных мероприятий в сочетании с ранним выявлением эпидемических очагов и их блокировкой. Массовость поражения населения в большинстве стран мира обусловила неэффективность деятельности всех трех основных медицинских звеньев системы реагирования на биологические угрозы: клинической, эпидемиологической и лабораторной, - которые являются определяющими в ликвидации пандемии. Отсутствие средств лечения и профилактики требует постоянного мониторинга эпидемической ситуации и своевременной коррекции мероприятий сдерживания ее негативных тенденций развития. Медицинские учреждения стали объектами высокого риска заражения как медицинского персонала, так и всех, кто обращается за медицинской помощью, что требует тотального введения специфических мер инфекционного контроля в отношении COVID-19 на всех уровнях оказания медицинской помощи и на этапах эвакуации и сортировки больных. Доп.точки доступа: Виноград, Н. О. Василишин, З. П. Козак, Л. П. Шуль, У. А. Юрченко, О. О. Дубина, Д. О. Свободных экз. нет