Проценко, Г. О.     Системний червоний вовчак: стан проблеми в Україні та світі [Текст] / Г. О. Проценко, В. В. Дубас // Український ревматологічний журнал. - 2020. - № 4. - С. 25-34. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ВОЛЧАНКА КРАСНАЯ СИСТЕМНАЯ -- LUPUS ERYTHEMATOSUS, SYSTEMIC (генетика, диагностика, лекарственная терапия, патофизиология, эпидемиология, этиология) Аннотация: Системний червоний вовчак (СЧВ) залишається недостатньо вивченим захворюванням, попри велику кількість досліджень, що проводяться. З кожним роком з’являється все більше даних, що поглиблюють розуміння етіології та патогенезу захворювання, відкривають нові можливості для діагностики та лікування. Мета дослідження — висвітлення нових та узагальнення раніше відомих даних, щодо епідеміо­логії, етіо­патогенезу, діагностики та лікування СЧВ, а також актуалізація більш глибокого вивчення цієї проблеми в Україні. Матеріали і методи. Здійснено науковий пошук серед друкованих і електронних видань, наукових пошукових баз. Застосовано методи порівняння, аналізу й узагальнення даних. Результати. У статті наведено рівні захворюваності та поширеності СЧВ у різних країнах світу. Також розглянуто залежність статистичних показників від віку, статі, етнічної та расової приналежності. Описано етіологічні фактори захворювання, які вважаються основними на цьому етапі вивчення проблеми, та сучасні уявлення про патогенез. Публікація містить нові класифікаційні критерії СЧВ, розроблені Європейською антиревматичною лігою (EULAR) спільно з Американським коледжем ревматології (ACR) у 2019 р. Їхньою особливістю порівняно з попередніми версіями є наявність вхідного критерію — титр антинуклеарних антитіл 1:80 і більше, присвоєння ознакам балів відповідно до значимості та розподіл за клінічними та імунологічними доменами. Також коротко розглянуто основні принципи медикаментозної терапії — застосування глюкокортикоїдів, гідроксихлорохіну, цитостатиків (метотрексат, азатіоприн, мофетилу мікофенолат, циклофосфамід), імунобіологічних препаратів (белімумаб, ритуксимаб та низка інших, що на сьогодні проходять клінічні випробування). Висновки. В Україні порівняно з країнами Європи та США виявляють значно нижчі рівні захворюваності та поширеності СЧВ, що найімовірніше пов’язано з недостатнім виявленням пацієнтів із цією патологією. Це потребує глибшого вивчення стану проблеми в нашій країні та розроблення методів удосконалення діагностики і лікування СЧВ Доп.точки доступа: Дубас, В. В. Свободных экз. нет