Лісецька, І. С.     Результати дослідження властивостей ротової рідини в підлітків із катаральним гінгівітом та хронічним гастродуоденітом [Текст] / І. С. Лісецька // Український журнал Перинатологія і Педіатрія. - 2020. - № 3. - С. 70-75. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ГИНГИВИТ -- GINGIVITIS (патофизиология) ДУОДЕНО-ГАСТРАЛЬНЫЙ РЕФЛЮКС -- DUODENOGASTRIC REFLUX (патофизиология) МИКРОЧИПЫ, АНАЛИТИЧЕСКИЕ ПРОЦЕДУРЫ -- MICROCHIP ANALYTICAL PROCEDURES (использование) ХИМИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ АНАЛИТИЧЕСКИЕ -- CHEMISTRY TECHNIQUES, ANALYTICAL (использование) СЛЮНА -- SALIVA ПОДРОСТКИ -- ADOLESCENT Аннотация: На сьогодні в соціальній програмі суспільства найактуальнішим питанням є стан охорони здоров’я підростаючого покоління, що окреслює майбутні перспективи розвитку нації. Чисельні дослідження іноземних і вітчизняних дослідників свідчать, що серед стоматологічної патології захворювання тканин пародонта серед дитячого населення в Україні залишаються на високому рівні, незважаючи на розроблені схеми лікування. Відомо, що гінгівіт у дитячому віці часто на ранньому етапі розвитку не діагностують, унаслідок відсутності або слабо виражених скарг і ознак захворювання, що може призводити до хронізації та переходу запального процесу в запально-деструктивний. Останніми роками в медицині для ранньої діагностики й прогнозування перебігу захворювання частіше застосовують прості, атравматичні, інформативні методи, що не потребують високовартісної спеціальної апаратури та водночас є чутливими індикаторами при різних захворюваннях. У цьому плані залишається актуальним дослідження властивостей ротової рідини Під час дослідження ротової рідини відмічено залежність її показників як від загального стану організму, так і від стоматологічного статусу. Показники ротової рідини можуть слугувати прогностичним тестом оцінки стану ротової порожнини та перебігу соматичного захворювання, ефективності лікування та для обґрунтування проведення профілактики катарального гінгівіту в підлітків. В основній групі виявлено переважно ІІ та ІІІ тип мікрокристалізації, у групі порівняння — ІІ тип. У цій групі порівняно з основною групою було значно менше осіб із ІІІ типом і більше — з І типом. У контрольній групі виявлено три типи мікрокристалізації, причому переважав ІІ тип. Кількість осіб із І типом була найбільшою серед трьох груп, а кількість осіб із ІІІ типом — найменшою Свободных экз. нет