Ткач, С. М.     Ураження шлунково-кишкового тракту при цукровому діабеті / С. М. Ткач, Ю. В. Чичула // Клін. ендокринологія та ендокринна хірургія. - 2020. - N 3. - С. 72-82 MeSH-главная: ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (патофизиология) ЖЕЛУДОЧНО-КИШЕЧНЫЙ ТРАКТ -- GASTROINTESTINAL TRACT (патология, патофизиология) Аннотация: Симптоми ураження шлунково-кишкового тракту (ШКТ) є важливою і часто недооціненою причиною несприятливого перебігу цукрового діабету (ЦД), незважаючи на вираженість таких порушень серед великої кількості пацієнтів. Патофізіологія цих процесів, включаючи зв’язок симптоматики із глікемічним профілем, залишається погано вивченою. Хоча вважають, що симптоми ураження ШКТ серед пацієнтів із ЦД більш поширені, ніж у загальній популяції, їх частота є вищою (≥ 70 %) у більшості, а не в усіх групах таких пацієнтів. До сьогоднішнього дня невідомо, чи значно відрізняється поширеність симптомів серед осіб із ЦД 1 та 2 типу. Методи визначення наявності та вираженості симптомів ураження ШКТ за останні десятиліття вдосконалено, особливо щодо функціональних розладів ШКТ, таких як синдром подразненого кишечника (СПК), функціональна диспепсія (ФД) тощо, які після заперечення структурних захворювань діагностують лише за симптомами. На відміну від ЦД вони не мають об’єктивних біомаркерів. Нормативні органи, зокрема USAFood and Drug Administration (FDA) та European Medicines Agency, вимагають застосування валідованих анкет для оцінки симптомів і результатів лікування в дослідженнях функціональних розладів ШКТ. Деякі опитувальники фокусуються на ураженнях ШКТ, тоді як інші є багатовимірними, охоплюють соціально-економічні та психологічні домени і пов’язані з оцінкою якості життя. До останніх належать опитувальники Bowel Disease Questionnaire (BDQ) та Patient Assessment of Upper Gastrointestinal Symptom Severity Index (PAGI-SYM). Актуальність точного визначення симптомів ураження ШКТ збільшується при концентрації уваги на кишечнику як на перспективній терапевтичній мішені для зниження глікемії. У широкому сенсі більшість симптомів ураження ШКТ при ЦД можна розглядати як результат невпорядкованої взаємодії кишечника та центральної нервової системи (ЦНС). До потенційних патогенних чинників належать вегетативна (блукаючий нерв та кишкове сплетіння Ауербаха) та периферична нейропатія, структурно-функціональні зміни у ЦНС (діабетична енцефалопатія), гостра і хронічна дисглікемія, психологічна дисфункція та наслідки фармакотерапії. У цьому огляді розглядається поширеність, оцінка, патогенез та ведення хворих на ЦД з ураженням ШКТ, починаючи із загальних принципів та закінчуючи розглядом ведення хворих з ураженням конкретних відділів ШКТ. Розглянуто поширеність, патофізіологію, симптоматику, діагностику та лікування хворих на ЦД з ураженням стравоходу, шлунка та кишечника. Окремо розглянуто побічні гастроінтестинальні ефекти цукрознижуючих препаратів Доп.точки доступа: Чичула, Ю. В. Свободных экз. нет