Профіль чинників ризику при основних підтипах ішемічного інсульту у пацієнтів, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці [Текст] / Ю. В. Фломін [та ін.] // Український неврологічний журнал. - 2020. - N 3. - С. 7-14 MeSH-главная: ИНСУЛЬТ -- STROKE (диагностика, патофизиология, профилактика и контроль, эпидемиология, этиология) ФАКТОРЫ РИСКА -- RISK FACTORS ПРИЧИННАЯ СВЯЗЬ -- CAUSALITY ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (эпидемиология) ДИАБЕТ САХАРНЫЙ -- DIABETES MELLITUS (эпидемиология) РЕТРОСПЕКТИВНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- RETROSPECTIVE STUDIES СТАТИСТИЧЕСКАЯ ОБРАБОТКА ДАННЫХ -- DATA INTERPRETATION, STATISTICAL ПОЛОВЫЕ ФАКТОРЫ -- SEX FACTORS ВОЗРАСТНЫЕ ФАКТОРЫ -- AGE FACTORS Аннотация: Мета – встановити профіль чинників ризику, які асоціюються з основними підтипами ішемічних інсультів (ІІ), у пацієнтів, які перебували на лікуванні в інтегрованому інсультному блоці. Матеріали і методи. Проведено ретроспективне обсерваційне дослідження 612 пацієнтів з ІІ, які були госпіталізовані до інтегрованого інсультного блоку в 2011?–?2018 рр. (медіана віку – 68,1 року, 55,6 % чоловіків і 44,4 % жінок). Зібрано анамнез щодо чинників ризику та проведено всі інструментальні та лабораторні дослідження відповідно до галузевих стандартів, що дало змогу визначити підтип ІІ. Для порівняння якісних показників при різних підтипах ІІ застосовано критерій x[[p]]2[[/p]] (постеріорне порівняння проводили за методом Мараскуїлло), для порівняння кількісних показників – критерій Краскела – Уолліса (постеріорне порівняння здійснювали за критерієм Данна). Статистичний аналіз проведено із використанням пакета MedCalc. Результати. У пацієнтів з ІІ зареєстровано велику частоту традиційних чинників ризику: артеріальної гіпертензії (АГ, 86,5 %), похилого або старечого віку (59,9 %), гіперліпідемії (41,1 %), фібриляції передсердь (37,1 %), цукрового діабету (30,3 %) і тютюнопаління (24,7 %). У 254 пацієнтів діагностовано атеротромботичний, у 270 – кардіоемболічний, у 35 – лакунарний підтип ІІ, у 53 – ?ІІ іншої етіології. У 369 (60,3 %) осіб АГ була неконтрольованою (лише 31 % учасників постійно приймали антигіпертензивні засоби), 163 (60,4 %) хворих із кардіоемболічним інсультом не отримували раніше профілактичного лікування антикоагулянтами. Атеротромботичний інсульт мав статистично значущі (p ‹ 0,05) кореляції з АГ, тютюнопалінням і чоловічою статтю, кардіоемболічний – зі старшим віком, жіночою статтю та високою частотою фібриляції передсердь, лакунарний – з вищим рівнем загального холестерину та холестерину ліпопротеїнів низької густини. Значущих зв’язків між тривалістю АГ чи цукрового діабету, рівнем холестерину ліпопротеїнів високої густини, ожирінням, контролем АГ чи сімейним анамнезом інсульту та підтипами ІІ не виявлено. Висновки. Встановлено велике поширення і недостатній контроль чинників ризику у пацієнтів з ІІ. Визначено профілі чинників ризику, які асоціюються з його підтипами. Доп.точки доступа: Фломін, Ю. В. Трепет, Г. С. Гур’янов, В. Г. Соколова, Л. І. Свободных экз. нет