Довгич, С. В.     Особливості змін архітектоніки носової порожнини та приносових пазух після хірургічного лікування з приводу хронічного риносинуїту в умовах щелепно-лицевого відділення [Текст] / С. В. Довгич, В. Л. Дідковський // Укр. наук.-мед. молодіжний журнал. - 2021. - N спецвип. №1. - С. 13-14 MeSH-главная: РИНИТ -- RHINITIS (патофизиология, хирургия) СИНУСИТ -- SINUSITIS (патофизиология, хирургия) ХРОНИЧЕСКАЯ БОЛЕЗНЬ -- CHRONIC DISEASE Аннотация: Класична операція за Caldwell-Luc має високу частоту формування змін архітектоніки порожнини носа та приносових пазух (формування рубців, синехій, атрофічних змін та ін.), що прямо впливає на складність та об’єм виконання ревізійного хірургічного втручання при рецидиві захворювання. Використання ендоскопічного трансназального доступу сприяє зменшенню частоти післяопераційних ускладнень, проте більшість щелепно-лицевих хірургів не володіють даним методом хірургічного втручання. За даними Andreea Bajan et al. (2020), потреба в реоперації з приводу виникнення віддалених післяопераційних ускладнень або рецидиві ХРС протягом 7-9 років після первинного виконання операції за Caldwell-Luc становить 18 %, що є схожим на отримані нами результати в 20 %. Віддалені ускладнення, що потребують хірургічної їх корекції після перенесеної гайморотомії за Caldwell-Luc, за різними даними варіюють від 5 до 14 %. Наші результати показують, що 20 % пацієнтів потребують реоперацію, а зміни анатомічної будови порожнини носа та приносових пазух пов’язаних з віддаленими ускладненнями в цілому була виявлена у 23,33 %. Зважаючи на отримані результати, при одонтогенній або грибковій етіології хронічного риносинуїту оперативне втручання повинно мати симультанний підхід за участю щелепно-лицевого хірурга та оториноларинголога із застосуванням модифікованих доступів до верхньощелепної пазухи, що зменшить ризик рецидиву ХРС та патологічних змін архітектоніки порожнини носа та приносових пазух Доп.точки доступа: Дідковський, В. Л. Свободных экз. нет