Дослідження прихильності до лікування хворих на артеріальну гіпертензію [Текст] / В. О. Шупер [та ін.] // Буковинський медичний вісник. - 2020. - Т. 24, № 3. - С. 165-172. - Бібліогр. в кінці ст. MeSH-главная: ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (лекарственная терапия) Аннотация: Дана робота є фрагментом НДР «Особливості коморбідного перебігу захворювань внутрішніх органів: чинники ризику, механізми розвитку та взаємообтяження, фармакотерапія» № держреєстрації 0114U002475. Мета роботи – визначення та дослідження основних факторів, що впливають на прихильність до антигіпертензивної терапії у хворих на артеріальну гіпертензію. Матеріал і методи. Обстежено 40 пацієнтів віком 50 років (середній вік 56,6 ± 4,5 року) із есенційною артеріальною гіпертензією. Використовували соціально-демографічний, клініко-діагностичний, клініко-психопатологічний, психодіагностичний методи (MMAS, за методикою Спілбергера —Ханіна, за методикою «Рівень суб’єктивного контролю», дослідження самооцінки психічних станів за Г. Айзенком, дослідження рівня депресії за опитувальником Бека), математичний та статистичний методи. Результати. За опитуванням MMAS було виділено три групи пацієнтів – з високим (22,5%), середнім (27,5%) та низьким (50,0%) рівнями прихильності до призначеної комплексної терапії есенційної артеріальної гіпертензії. Соціально-демографічні фактори у пацієнтів із низькою прихильністю до лікування характеризувалися менш високим рівнем освіти та відсутністю постійних шлюбних стосунків. Клінічні характеристики включали: 3-й ступінь тяжкості, І стадію артеріальної гіпертензії, наявність коморбідності (цукровий діабет 2-го типу, ХОЗЛ, ішемічна хвороба серця), тривале тютюнопаління. За даними клініко-психопатологічного та психодіагностичного обстеження, пацієнти з інтернальним типом особистісного контролю, низьким рівнем тривожності й депресії здебільшого демонстрували низький рівень комплаєнсу та вірогідно частішу агресивність у самооцінці психічних станів (p0,05). Висновок. Хворі на артеріальну гіпертензією частіше (до 78%) демонструють недостатній рівень прихильності до лікування. Соціально-демографічні, клінічні та психопатологічні фактори істотно впливають на рівень комплаєнсу в цих пацієнтів. Підвищення ефективності терапії артеріальної гіпертензії у таких хворих можливе за рахунок оптимізації схем лікування, широкого впровадження психодіагностики та психокорекції із залученням до цього процесу психологів. Доп.точки доступа: Шупер, В. О. Шупер, С. В. Рикова, Ю. О. Павлюкович, Н. Д. Трефаненко, І. В. Шумко, Г. І. Рева, Т. В. Свободных экз. нет