Узун, Д. Ю.
    Маркери судинного ураження у хворих на інфаркт міокарда зі стійкою елевацією сегмента ST на тлі мультисудинного ураження вінцевих артерій [Текст] = Markers of vascular lesions in patients with myocardial infarction with stable elevation of the ST segment on the background of multivascular coronary artery disease / Д. Ю. Узун, К. С. Узун, С. О. Ільченко // Вісник Вінницького нац. мед. ун-ту. - 2021. - Т. 25, № 2. - С. 266-270. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
ДИАГНОСТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ КАРДИОВАСКУЛЯРНЫЕ -- DIAGNOSTIC TECHNIQUES, CARDIOVASCULAR (использование)
ИНФАРКТ МИОКАРДА -- MYOCARDIAL INFARCTION (диагностика, метаболизм, патофизиология)
ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY (использование, методы)
КОРОНАРНЫХ АРТЕРИЙ БОЛЕЗНЬ -- CORONARY ARTERY DISEASE (диагностика, патофизиология)
Аннотация: Маркери судинного ураження являють собою високоінформативні речовини при ішемічній хворобі серця, що дозволяє не лише оцінювати стан ендотеліальної функції артерій, але й прогнозувати подальший перебіг кардіоваскулярної патології. Мета дослідження полягала в аналізі змін лабораторних маркерів судинного ураження під впливом різних тактичних, діагностичних та інтервенційних підходів у хворих на інфаркт міокарду із стійкою елевацією сегменту ST при наявності мультисудинного ураження. До дослідження включені пацієнти, що методом випадкової вибірки були розподілені в 4 групи спостереження залежно від діагностичної та лікувальної тактики. Отримані результати порівнювали із аналогічними у здорових людей. Дослідження маркерів функції судинного ендотелію проводили в 1-у добу інфаркту, на 3-4-й добі та через рік. Статистичну обробку даних здійснювали з використанням пакета ліцензійної програми для статистичного аналізу “Statistica 6.0”. Для зіставлення кількісних параметрів між незалежними вибірками використовували непарний критерій Ст’юдента (t), для якісних – критерій χ2 при рівні значущості р0,05. Виявилося, що у хворих формується складна дисфункція судинного ендотелію в бік суттєвого переважання концентрації тромбогенних і вазоспастичних речовин (ендотеліну-1 і тромбоксану А2). У період з 3 до 4 тижня після інфаркту відбувалося часткове зниження вазоспастичних і тромбогенних речовин на тлі зростання оксиду азоту. Між тим, у різних групах при використанні різних діагностично-лікувальних підходів, такі зміни мали різну інтенсивність і спрямування. Ступінь вираженості ендотеліальної дисфункції залежить від часу з моменту розвитку інфаркту та від виду діагностичної і лікувальної тактики. Найбільш значне пригнічення функції судин спостерігалося при використанні традиційної методики (група 4), а максимальне відновлення – при використанні відтермінованого стентування після проведення додаткового дослідження коронарних судин. Але навіть при використанні найбільш оптимальних підходів повністю корегувати ендотеліальну дисфункцію не вдалося. Можливо, для отримання більш кращих результатів доцільно відслідкувати результати лікування через більший проміжок часу, коли, з одного боку, остаточно сформуються рубцеві поля, а з іншого, повною мірою будуть задіяні фармакологічні ефекти антиагрегантів і статинів
Markers of vascular damage constitute highly informative substances in coronary heart disease, which allows not only assessing the state of endothelial function of the arteries, but also to predict the further course of cardiovascular pathology. The purpose of the study was to analyse changes in laboratory markers of vascular lesions under the influence of different tactical, diagnostic, and interventional approaches in patients with myocardial infarction with stable elevation of the ST segment in the presence of multivascular lesions. The study included patients who were randomly divided into 4 observation groups depending on the diagnostic and treatment tactics. The obtained results were compared with similar ones in healthy people. Studies of markers of vascular endothelial function were performed on the 1st day of infarction, on day 3-4, and a year later. Statistical data processing was performed using a package of licensed software for statistical analysis “Statistica 6.0”. An odd Student’s t test (t) was used to compare quantitative parameters between independent samples, and a χ2 criterion was used for qualitative samples at a significance level of p0.05. It turned out that patients develop a complex dysfunction of the vascular endothelium towards a substantial predominance of the concentration of thrombogenic and vasospastic substances (endothelin-1 and thromboxane A2). In the period from 3 to 4 weeks after the infarction, a partial decrease in vasospastic and thrombogenic substances was observed against the background of an increase in nitric oxide. Meanwhile, in different groups with various diagnostic and therapeutic approaches, such changes had different intensity and dynamics. The degree of balance of endothelial dysfunction depends on the time since the development of myocardial infarction and the type of diagnostic and treatment tactics. The most significant suppression of vascular function occurred with the use of regular methods (group 4), and the maximum recovery – with the use of delayed stenting after an additional study of coronary vessels. But even with the most optimal approaches, endothelial dysfunction could not be completely corrected. It is possible that for better results it is advisable to monitor the results of treatment over a longer period of time, when on the one hand the scar tissue has finally formed, and on the other hand, the pharmacological effects of antiplatelet agents and statins will be fully involved
Доп.точки доступа:
Узун, К. С.
Ільченко, С. О.

Свободных экз. нет