Роль цитокінів - інтерлейкінів 1-β та 10 у розвитку ендокринної офтальмопатії при хворобі Грейвса [Текст] / Ю. В. Булдигіна [та ін.] // Офтальмол. журнал. - 2021. - N 4. - С. 48-52 MeSH-главная: ГРЕЙВСА ОФТАЛЬМОПАТИЯ -- GRAVES OPHTHALMOPATHY (этиология) ЦИТОКИНИНЫ -- CYTOKININS ИНТЕРЛЕЙКИН-1-БЕТА -- INTERLEUKIN-1BETA ИНТЕРЛЕЙКИН-10 -- INTERLEUKIN-10 Аннотация: Мета: визначити вміст прозапальних цитокінів (Іл-1β) та протизапальних цитокінів (Іл-10) при хворобі Грейвса, що ускладнена ЕО. Матеріал і методи. Було обстежено 43 пацієнта з хворобою Грейвса, серед яких було 33 жінки і 10 чоловіків віком від 18 до 71 років. Пацієнти були розділені на дві групи, в залежності від наявності ЕО (24 особи з ЕО та 19 – без ЕО). Тривалість хвороби складала 2,2±0,4 роки в групі пацієнтів з ХГ та ЕО проти 3,98±0,74 роки в групі пацієнтів з ХГ без АО (р0,05). Всі хворі тривало лікувались антитиреоїдними препаратами (мерказоліл, тирозол) і знаходились в стані медикаментозної компенсації на момент обстеження. За шкалою CAS, активність ЕО у всіх хворих з ХГ і АО складала більше 3-х балів (активна стадія ЕО). Проведено обстеження, яке включало: визначення об′єму щитоподібної залози (ЩЗ) за допомогою УЗД, визначення в крові ТТГ, Т4 і Т3 – вільних, антитіл до тиреопероксидази (АТПО), антитіл до рецептора ТТГ (АТ рТТГ), інтерлейкінів (Іл-1β та Іл-10) у сироватці крові. Результати. Рівень прозапальних цитокінів – Іл-1β вірогідно (р0,05) збільшується у пацієнтів з хворобою Грейвса в порівнянні з контрольною групою здорових осіб. У пацієнтів з активною стадією ЕО на тлі хвороби Грейвса, рівень концентрації Іл-1β вірогідно перевищує рівні групи пацієнтів без ЕО (45,48±16,19 пг/мл проти 10,44±5,17 пг/мл; Р0,05), що може вказувати на специфічність даного цитокіну, як маркера активності запального аутоімунного процесу в орбітах. Концентрація протизапального цитокіна Іл-10 вірогідно збільшена у всіх пацієнтів з хворобою Грейвса, при цьому не відмічено різниці в рівні Іл-10 між групами пацієнтів з ЕО і без неї (23,76±7,72 пг/мл в групі з ЕО, 22,21±2,82 пг/мл в групі без ЕО; р0,05 Цель: оценить содержание провоспалительных цитокинов (Іл-1β) и противовоспалителных цитокинов (Іл-10) при болезни Грейвса (БГ), которая осложнена ЭО. Материалы и методы. Были обследованы 43 пациента с БГ, среди которых было 33 женщины и 10 мужчин в возрасте от 18 до 71 года. Пациенты были разделены на две группы, в зависимости от наличия ЭО (24 больных с ЭО и 19 - без ЭО). Длительность болезни составляла 2,2±0,4 года в группе пациентов с БГ и ЭО против 3,98±0,74 в группе пациентов с БГ без АО (Р 0,05). Все больные получали длительную терапию антитиреоидными препаратами (мерказолил, тирозол) и находились в состоянии медикаментозной компенсации на момент обследования. По шкале CAS, активность ЭО у всех больных с БГ и ЭО составила больше 3-х баллов (активная стадия ЭО). Всем пациентам проведено обследование, которое включало: определение объёма щитовидной железы с помощью ультразвукового исследования, опеределение в крови ТТГ, Т4 і Т3 – свободных, антител к тиреопероксидазе (АТПО), антител к рецептору ТТГ (АТ рТТГ), интерлейкинов (Іл-1-β и 10). Результаты. Уровень провоспалительных цитокинов – Іл-1β достоверно (р0,05) возрастает у пациентов с болезнью Грейвса в сравнении с контрольной группой здоровых лиц. У пациентов с активной стадией ЭО при болезни Грейвса, уровень концентрации Іл-1β достоверно превышает данный показатель в группе пациентов без ЭО (45,48±16,19 пг/мл против 10,44±5,17 пг/мл; р0,05), что может указывать на специфичность данного цитокина как маркера активности воспалительного аутоиммунного процесса в орбитах. Концентрация противовоспалительного цитокина Іл-10 достоверно увеличена у всех пациентов с болезнью Грейвса, при этом не отмечено различий в уровнях Іл-10 между группами пациентов с ЭО и без неё (23,76±7,72 пг/мл в группе с ЭО/22,21±2,82 пг/мл в группе без ЭО; р0,05) Доп.точки доступа: Булдигіна, Ю. В. Замотаєва, Г. А. Терехова, Г. М. Степура, Н. М. Клочкова, В. М. Федько, Т. В. Свободных экз. нет