Сучасна модель формування постстресових розладів в учасників бойових дій [Текст] = Modern model of formation for post-stress disorders among military service members and veterans / Г. М. Кожина [та ін.] // Медицина сьогодні і завтра. - 2020. - N 1. - С. 39-45. - Бібліогр.: в кінці ст. MeSH-главная: СТРЕССОВЫЕ РАССТРОЙСТВА ПОСТТРАВМАТИЧЕСКИЕ -- STRESS DISORDERS, POST-TRAUMATIC (диагностика, патофизиология, реабилитация, этиология) КОМБИНИРОВАННОЕ ЛЕЧЕБНОЕ ВОЗДЕЙСТВИЕ -- COMBINED MODALITY THERAPY (методы, тенденции) КОМБАТАНТНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- COMBAT DISORDERS (диагностика, патофизиология, психология, реабилитация, этиология) СОЦИАЛЬНАЯ ДЕЗОРГАНИЗАЦИЯ -- ANOMIE СРАВНИТЕЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ -- COMPARATIVE STUDY Аннотация: Вивчено клінічну феноменологію постстресових розладів в учасників бойових дій. Із дотриманням принципів біоетики й деонтології на базі Національного військово-медичного клінічного центру «Головний військовий клінічний госпіталь» та Військово-медичного центру Північного регіону обстежено 150 військовослужбовців ЗСУ. які брали безпосередню участь у бойових діях у зоні АТО. Показано, що клінічна структура постстресових розладів в учасників бойових дій представлена посттравматичним стресовим розладом (ПТСР), гострою реакцією на стрес та розладами адаптації. Клінічна структура ПТСР у комбатантів представлена тривожним (у 35.2 % чоловіків та 44.2 % жінок), дисфоричним (у 33.5 і 9.4 %). астенічним (у 25.4 і 32.6 %) та соматоформним (у 5.9 і 13.8 %) синдромокомплексами. Серед розладів адаптації мали місце пролонгована депресивна реакція (у 10.1 % чоловіків та 15,7 % жінок), змішана тривожно-депресивна реакція (у 16,5 і 10,2 %), розлади адаптації із переважанням порушення інших емоцій (у 9,8 і 7,4 %). Виділено основні чинники ризику розвитку стрес-асоційованих розладів у комбатантів: тривала участь у боях, необхідність бачити та торкатися тіл загиблих, загроза загибелі від вогню снайперів, загибель друзів на очах, вплив шкідливих бойових чинників, конфлікти в родині, несприятливі соціально-економічні обставини. Проведено кореляційний аналіз та встановлено, що тяжкість психопатологічної симптоматики визначається тяжкістю бойової психічної травми. Високі показники за Міссісіпською шкалою пов’язані із тривалою психічною травмою (гху=0,64), загрозою загибелі (гху=0,58), загибеллю товаришів (гху=0,54), участю у близькому бою (гху=0,50) і наступі (гху=0,41), необхідністю торкатися тіл загиблих (гху=0,46), убивством супротивників (гху=0,45). Установлено сильний кореляційний зв’язок бойової психічної травми з інтенсивністю тривоги (гху=0,78), страхом (гху=0,71), відчуттям внутрішнього напруження (гху=0,70), порушенням циклу сон-неспання (гху=0,70), нестриманістю афекту (гху=0,69) та депресією (гху=0,66) Доп.точки доступа: Кожина, Г. М. Друзь, О. В. Зеленська, К. О. Черненко, І. О. Свободных экз. нет