Психічні порушення у госпітальних пацієнтів в гострій фазі COVID 19 [Текст] / А. Асанова [та ін.]> // НейроNEWS. - 2021. - № 8. - С. 33-37. - Бібліогр.: в кінці ст.
MeSH-главная: КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, психология, терапия, этиология) ПОГРАНИЧНЫЕ ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- BORDERLINE PERSONALITY DISORDER (осложнения, патофизиология, этиология) ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (патофизиология, терапия, этиология) ПОЖИЛЫЕ -- AGED (психология) СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS (патофизиология, этиология) ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS ДИАГРАММЫ -- CHARTS Аннотация: Як будь-яка криза, із якою стикалось людство за часи свого існування, пандемія COVID-19 стала новим неочікуваним викликом. В Україні коронавірусна інфекція Covid-19 (пневмонія нового типу) вперше була діагностована 3 березня 2020 року в м. Чернівці [1]. Особливістю пандемії СOVID-19 є не тільки те, що вона викликає важкі соматичні порушення, головною з яких є гостра вірусна пневмонія, але і психологічний стрес (психоемоційне перенапруження) та симптоми психічних порушень. Як і у випадку з іншими інфекційними захворюваннями, ми бачимо те, що COVID-19 також спричиняє паніку в суспільстві та психологічний дистрес Отже, встановлено, що симптоми тривоги та депресії часто виникали серед стаціонарних пацієнтів із COVID-19. Зокрема, 56 % пацієнтів, які були госпіталізовані з гострою пневмонією COVID-19, мали депресивні симптоми різного ступеня тяжкості (від легкого до вкрай тяжкого) і 64 % мали тривожні симптоми (від легких до тяжких). Для пацієнтів після перенесеного COVID-19 більш характерним є депресивний, аніж тривожний стан. Крім того, спостерігається чітка тенденція до значно тяжчого перебігу депресивних та, меншою мірою, тривожних станів у пацієнтів віком старше 65 років. Це робить літніх пацієнтів групою ризику щодо виникнення тяжких емоційних станів після перенесеного COVID-19. Відтак, ця група потребує посиленої уваги з боку медичного персоналу щодо діагностики та терапії психічних порушень. На перебіг симптомів також має вплив і рівень освіти — особи з вищим рівнем освіти загалом більш тривожні, ніж пацієнти із середньою освітою. Схоже, що жіноча стать може мати вплив на тяжкість порушень сну та інтенсивність тривожних переживань, однак є потреба в подальших вивченнях згаданого зв’язку. Відсутність кореляції між тривожними та депресивними симптомами є дещо неочікуваною, однак може свідчити про те, що тривожні та депресивні стани не завжди є коморбідними та потребують окремих підходів до терапії Доп.точки доступа: Асанова, А. Хаустова, О. Чабан, О. Прохорова, О. Кузьмицький, M. Тимощук, Є. Авраменко, О.
Свободных экз. нет
|