Психічні порушення у госпітальних пацієнтів в гострій фазі COVID 19 [Текст] / А. Асанова [та ін.] // НейроNEWS. - 2021. - № 8. - С. 33-37. - Бібліогр.: в кінці ст.


MeSH-главная:
КОРОНАВИРУСНЫЕ ИНФЕКЦИИ -- CORONAVIRUS INFECTIONS (осложнения, патофизиология, психология, терапия, этиология)
ПОГРАНИЧНЫЕ ПСИХИЧЕСКИЕ РАССТРОЙСТВА -- BORDERLINE PERSONALITY DISORDER (осложнения, патофизиология, этиология)
ДЕПРЕССИВНЫЕ РАССТРОЙСТВА -- DEPRESSIVE DISORDER (патофизиология, терапия, этиология)
ПОЖИЛЫЕ -- AGED (психология)
СНА РАССТРОЙСТВА -- SLEEP DISORDERS (патофизиология, этиология)
ПАРНЫЙ СРАВНИТЕЛЬНЫЙ АНАЛИЗ -- MATCHED-PAIR ANALYSIS
ДИАГРАММЫ -- CHARTS
Аннотация: Як будь-яка криза, із якою стикалось людство за часи свого існування, пандемія COVID-19 ­стала новим неочікуваним викликом. В Україні коронавірусна інфекція Covid-19 (пневмонія нового типу) ­вперше була діагностована 3 березня 2020 року в м. Чернівці [1]. Особливістю пандемії СOVID-19 є не тільки те, що вона викликає важкі соматичні порушення, головною з яких є гостра вірусна пневмонія, але і психологічний стрес (психо­­емоційне перенапруження) та симптоми психічних порушень. Як і у випадку з іншими інфекційними захворю­ваннями, ми бачимо те, що COVID-19 також ­спричиняє паніку в суспільстві та психологічний дистрес
Отже, встановлено, що симптоми тривоги та де­пресії ­часто виникали серед стаціонарних пацієнтів із COVID-19. Зокрема, 56 % пацієнтів, які були ­госпіталізовані з гострою пневмонією COVID-19, мали депресивні симптоми ­різного ступеня тяжкості (від легкого до вкрай тяжкого) і 64 % мали тривожні симптоми (від легких до тяжких). Для паці­єнтів після перенесеного COVID-19 більш характерним є депресивний, аніж тривожний стан. Крім того, спостерігається чітка тенденція до значно тяжчого перебігу депресивних та, меншою мірою, тривожних станів у пацієнтів віком старше 65 років. Це робить літніх пацієнтів групою ризику щодо виникнення тяжких емоційних станів після перенесеного COVID-19. Відтак, ця група потребує посиленої уваги з боку медичного персоналу щодо ­діагностики та терапії психічних порушень. На пере­біг симптомів ­також має вплив і рівень освіти — особи з вищим рівнем освіти загалом більш тривожні, ніж пацієнти із середньою освітою. Схоже, що жіноча стать може мати вплив на тяжкість порушень сну та інтенсивність тривожних переживань, однак є потреба в подальших вивченнях згаданого зв’язку. Відсутність кореляції між тривожними та депресивними симптомами є дещо неочікуваною, однак може свідчити про те, що тривожні та депресивні стани не ­завжди є комор­бідними та потребують окремих підходів до ­терапії
Доп.точки доступа:
Асанова, А.
Хаустова, О.
Чабан, О.
Прохорова, О.
Кузьмицький, M.
Тимощук, Є.
Авраменко, О.

Свободных экз. нет