Можливості капнометрії в оцінці обструкції дрібних бронхів у хворих на бронхіальну астму [Текст] / Ю. І. Фещенко [та ін.] // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2019. - Том 25, N 2. - С. 163-168 MeSH-главная: АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (патофизиология) БРОНХИОЛЫ -- BRONCHIOLES (патология) ДЫХАТЕЛЬНЫХ ПУТЕЙ ОБСТРУКЦИЯ -- AIRWAY OBSTRUCTION (диагностика) ДЫХАТЕЛЬНОЙ ФУНКЦИИ ТЕСТЫ -- RESPIRATORY FUNCTION TESTS (методы) КАПНОГРАФИЯ -- CAPNOGRAPHY (методы) СПИРОМЕТРИЯ -- SPIROMETRY (методы) Аннотация: Патологія дрібних бронхів, зокрема їх обструкція та обмеження повітряного потоку в них, зумовлює тяжкий неконтрольований перебіг бронхіальної астми, що погано відповідає на стандартну терапію. Робота присвячена вивченню можливостей капнометрії в дослідженні обструкції дрібних бронхів у хворих на бронхіальну астму. Мета дослідження - удосконалити спосіб діагностики обструкції дрібних бронхів у хворих на бронхіальну астму шляхом використання методики капнометрії. Матеріали і методи. Обстежено З0 хворих на бронхіальну астму, яким проводили спірометрію та капнометрію. Спірометрію проводили на апараті «Master Screen PFT» фірми «Cardinal Health» (Німеччина) за методикою фірми-виробника, капнометрію - на комплекті для дослідження кардіореспіраторної системи «Охусоn Pro» фірми «Cardinal Health» (Німеччина). Повторюваність вимірювань показників капнометрії є задовільною, оскільки коефіцієнт варіації не виходить за межі 5 %. Відтворюваність вимірювань за методикою капнометрії у хворих на бронхіальну астму теж виявилась задовільною в межах від 1,9 до 4,8 %. Результати. У хворих з обструкцією дрібних бронхів мало місце більш виражене порушення прохідності бронхів на рівні 50 та 25 % життєвої ємності легень, що залишилася до кінця видиху, порівняно з хворими без обструкції дрібних бронхів. Значення парціального тиску вуглекислого газу наприкінці видиху у хворих з обструкцією дрібних бронхів було статистично достовірно більшим, ніж ухворих без обструкції - (4,78 ± 0,14) та (4,30 ± 0,10) кПа відповідно, р ‹ 0,05. У хворих з обструкцією дрібних бронхів також мало місце збільшення значення середнього парціального тиску СО[[d]]2[[/d]] протягом видиху до (3,29 ± 0,10) кПа, тоді як у хворих без порушень прохідності дрібних бронхів цей показник складав (2,85 ± 0,11) кПа,р ‹ 0,05. Висновки. За даними капнометрії, зокрема шляхом визначення парціального тиску СО[[d]]2[[/d]] наприкінці видиху й середнього парціального тиску СО[[d]]2[[/d]] протягом видиху та при значенні парціального тиску СО[[d]]2[[/d]] наприкінці видиху понад 4,50 кПа з одночасним підвищенням середнього парціального тиску СО[[d]]2[[/d]] протягом видиху понад 3,07 кПа, діагностують обструкцію дрібних бронхів. Запропонований спосіб дозволяє підвищити точність діагностики бронхіальної астми при зменшенні складності її проведення Доп.точки доступа: Фещенко, Ю. І. Яшина, Л. О. Назаренко, К. В. Опімах, С. Г. Ігнатьєва, В. І. Полянська, М. О. Зволь, І. В. Москаленко, С. М. Свободных экз. нет