Базисна терапія бронхіальної астми у дітей з різними lgE-фенотипами та генотиповими особливостями за геном AT2R1 [Текст] / О. О. Речкіна [та ін.] // Журнал Національної академії медичних наук України. - 2019. - Том 25, N 2. - С. 196-201 MeSH-главная: АСТМА БРОНХИАЛЬНАЯ -- ASTHMA (лекарственная терапия, патофизиология) ИММУНОГЛОБУЛИН E -- IMMUNOGLOBULIN E (кровь) ИММУНОФЕРМЕНТНЫЙ ТВЕРДОФАЗНЫЙ АНАЛИЗ -- ENZYME-LINKED IMMUNOSORBENT ASSAY (методы) РЕЦЕПТОР АНГИОТЕНЗИНА ТИПА 2 -- RECEPTOR, ANGIOTENSIN, TYPE 2 (генетика) ПОЛИМЕРАЗНАЯ ЦЕПНАЯ РЕАКЦИЯ -- POLYMERASE CHAIN REACTION (методы) ПОЛИМОРФИЗМ ГЕНЕТИЧЕСКИЙ -- POLYMORPHISM, GENETIC ГЕНЕТИЧЕСКИХ АССОЦИАЦИЙ ИССЛЕДОВАНИЯ -- GENETIC ASSOCIATION STUDIES (методы) ГЕНЕТИЧЕСКИЕ МЕТОДЫ -- GENETIC TECHNIQUES (использование) ДЕТИ -- CHILD Аннотация: Мета дослідження: розробити спосіб базисної терапії персистуючої бронхіальної астми у дітей залежно від вмісту загального IgE у периферичній крові та генотипових особливостей за геном AT2R1. Матеріали та методи. У дослідження включено 136 дітей віком 3-17 років з легкою (33,1 %), середньотяжкою (49,3 %) та тяжкою (17,6 %) персистуючою бронхіальною астмою, які до госпіталізації в клініку отримували базисну терапію, проте повного контролю за астмою не досягали. Окрім загальноклінічних і інструментальних методів дослідження у пацієнтів встановлювали генотип на геном AT2R1 та вміст загального IgE у сироватці крові. Результати. Розроблено ефективні схеми індивідуальної базисної терапії бронхіальної астми у дітей залежно від рівня загального IgE у сироватці крові та генотипу за геном AT2R1: при рівні IgE › 400 МО/л та генотипі AT2R1-1166CC призначали інгаляційний глюкокортикостероїд з ?[[d]]2[[/d]]-агоністом пролонгованої дії та антагоніст лейкотрієнових рецепторів; при рівні IgE ‹ 400 МО/л та генотипі AT2R1-1166CC - інгаляційний глюкокортикостероїд та (?[[d]]2[[/d]]-агоніст пролонгованої дії; при рівні IgE ‹ 400 МО/л та генотипі AT2R1-1166AC - тільки антагоніст лейкотрієнових рецепторів; при рівні IgE ‹ 400 МО/л та генотипі AT2R1-1166AC - лише інгаляційний глюкокортикостероїд. Висновки. Персональний добір схем базисної терапії врахуванням феногенотипу пацієнта сприяв підвищенню рівня контролю астми в 3,4 раза за рахунок зменшення частоти денних і нічних симптомів, скорочення потреби в бронхолітиках короткої дії та посилення експіраторного потоку повітря в легенях за показником об’єму форсованого видиху ОФВ1 на 16,5 % Доп.точки доступа: Речкіна, О. О. Горовенко, Н. Г. Стриж, В. О. Руденко, С. М. Россоха, З. І. Кир’яченко, С. П. Свободных экз. нет