The conception of microbial preparations development for a crop production [Text] / K. Davranov [et al.] // Мікробіологічний журнал. - 2021. - Том 83, N 1. - P87-100 MeSH-главная: ПОЧВЫ МИКРОБИОЛОГИЯ -- SOIL MICROBIOLOGY РАСТЕНИЯ -- PLANTS (микробиология) ЛЕКАРСТВА СОЗДАНИЕ -- DRUG DESIGN МИКРООРГАНИЗМОВ ВЗАИМОДЕЙСТВИЕ -- MICROBIAL INTERACTIONS МИКРОБНЫЕ АССОЦИАЦИИ -- MICROBIAL CONSORTIA ОБЗОР -- REVIEW Аннотация: В результаті аналізу наукових літературних даних і на основі наших експериментальних даних представляємо концепцію взаємин корисних мікроорганізмів і рослин у грунті: а) для цілеспрямованого управління процесами в агро- і природних фітоценозах необхідно враховувати всі компоненти рослинно-мікробної спільноти (рослини, арбускулярні мікоризи, бульбочкові бактерії і всі мікроорганізми, що стимулюють ріст і розвиток рослин, як ендофітні, так і епіфітні) як єдину ген-метаболічну мережу; б) необхідно враховувати, що швидкість еволюції геномів мікросімбіонтів перевищує швидкість еволюції рослин, і, отже, рослину слід вважати найбільш генетично стабільною у часі, ключовим компонентом, який контролює ефективність функціонування рослинно-мікробних систем. Згідно базової концепції інтенсивного землеробства протягом декількох десятиліть в усьому світі відбір нових сортів сільськогосподарських рослин проводився на високому агротехнічному фоні із застосуванням великих доз добрив і хімікатів. Увагу звертали тільки на негативний вплив патогенної мікробіоти на рослини і, відповідно, на стійкість рослин до таких умов. Як рідкісний приклад для бобових рослин фермери взяли до уваги симбіотичну фіксацію азоту, тобто взаємодію рослин з бульбочковими бактеріями. Слід зазначити, що генетичні системи бобових, що контролюють взаємодію з бульбочковими бактеріями, арбускулярною мікоризою і бактеріями, що сприяють росту рослин (PGPB-Plant Growth Promoting Bacteria) мають ряд загальних генів і повинні розглядатися як єдина полігенна мережа. Вона повинна бути об’єктом відбору за інтегральною характеристикою «ефективність» взаємодії з мікроорганізмами, корисними для рослин, а не за окремими ознаками, що характеризують ефективність формування окремих видів взаємовигідних рослинно-мікробних симбіозів; в) на початку історії селекції рослин, не маючи ефективних технологій і знань про структуру генетичної системи рослин, відстежуючи взаємини рослин з мікроорганізмами, вчені-селекціонери інтуїтивно додержувались законів, продиктованих природою, і проводили селекцію за невід’ємною ознакою продуктивності рослин за умови непорушеної структури угруповання корисних для рослин мікроорганізмів. Сьогодні необхідно повернутися до первісної практики селекції, але з урахуванням ефективних технологій і нових знань про рослинно-мікробні взаємовідносини, а також проводити селекцію рослин для збільшення симбіотичного потенціалу такої взаємодії по відношенню до його максимальної генетичної різноманітності. Доцільно проводити селекцію рослин за такими ознаками, як додаткова біомаса, накопичена за рахунок формування мутуалістичної рослинно-мікробної системи, і якість одержуваної продукції. Завдяки такому відбору буде отримано комерційні сорти сільськогосподарських рослин, що максимально ефективно взаємодіють з мікроорганізмами агрофітоценозів. В результаті застосування даної концепції було розроблено технології виробництва комплексних препаратів BIST, Pseudorhizobin і Zamin, які запатентовано і успішно апробовано в Республіці Узбекистан. Доп.точки доступа: Davranov, K. Shurigin, V. Samadiy, S. Djalolova, В. Свободных экз. нет