Клінічні переваги метформіну: ще один приклад функціонування механізму альтернативного енергетичного субстрату? [Текст] / A. Giaccari [et al.] // Діабет. Ожиріння. Метаболічний синдром. - 2021. - N 3. - С. 47-59. - Бібліогр. наприкінці ст.


MeSH-главная:
МЕТФОРМИН -- METFORMIN (терапевтическое применение, фармакология)
Аннотация: З часів проведення Британського проспективного дослідження цукрового діабету (UKPDS) метформін вважався препаратом першої лінії для пацієнтів із вперше діагностованим цукровим діабетом 2-го типу. Незважаючи на те що прямих доказів з конкретних клінічних досліджень все ще бракує, кілька досліджень показали, що метформін може захищати від супутньої патології, пов’язаної та не пов’язаної з діабетом, у тому числі серцево-судинних, ниркових, неврологічних захворювань та злоякісних новоутворень. За останні десятиліття було висунуто припущення щодо кількох механізмів дії, які могли б пояснювати захисні ефекти метформіну, жоден з яких, проте, не був остаточно визнаним. Однак, точно відомо, що метформін збільшує продукцію лактату, його концентрацію, а, можливо, й окислення. Лактат, який колись вважався побічним продуктом метаболізму, що виробляється у м’язах під час фізичних навантажень або через анаеробіоз, наразі відомий як головний енергетичний «човник», що перерозподіляє цю енергію з «виробничих майданчиків» у ті ділянки, де вона необхідна. Завдяки безпосередньому поглинанню та окисленню лактату, що виробляється в будь-яких інших ділянках, усі органи-мішені швидко отримують основний об’єм енергії, пропускаючи етап гліколізу та його можливі побічні продукти. Саме тому, посилену продукцію лактату (і, як наслідок, його подальше окислення) можна вважати позитивним механізмом дії метформіну, за винятком випадків, коли за певних обставин кількість метформіну та лактату стають надмірними, що збільшує ризик лактоацидозу. Замість того, щоб розглядати спричинену метформіном продукцію лактату як небезпечну, ми пропонуємо подивитися на неї як на механізм, за допомогою якого метформін спричиняє свою можливу захисну дію на серце,нирки та головний мозок, а в деякій мірі — і протипухлинну дію
Доп.точки доступа:
Giaccari, A.
Solini, A.
Frontoni, S.
Prato, S.

Свободных экз. нет