Diehl, C. Stretch marks: a review [Text] = Розтяжки (стриї): огляд / C. Diehl // Український журнал дерматології, венерології, косметології. - 2021. - N 2. - P68-78. - Бібліогр. наприкінці ст. MeSH-главная: ПОЛОСЫ РАСТЯЖЕНИЯ -- STRIAE DISTENSAE (терапия, этиология) Аннотация: Stretch marks (SM) feature visible linear scars developing on the body in the areas of excessive stretching of the skin. This is a benign skin condition, but because of their aesthetic implications, they can cause distress among their sufferers. SM show high prevalence, probably more than 50 % among pregnant women, and 50 to 90 % in the general population. SM affect more likely certain ethnic groups, especially dark-skinned patients. During pregnancy, risk factors include family history, but also important weight gain whilst more generally elevated body mass index also constitutes a risk factor. Clinically, the initial erythematous and violaceous lesions referred to as striae rubrae fade into wrinkled, hypo-pigmented, atrophic scar-like marks named striae albae. Four main theories support SM formation: 1) mechanical stretching of the skin; 2) hormonal changes; 3) an innate structural disturbance of the integument; 4) genetic predispositions. Histologically various abnormalities of collagen and elastic fibres are described at dermal level. The treatment of SM is always deceptive. Topical treatments are the commonest, among them Centella asiatica or hyaluronic acid creams, almond oil, topical retinoids, cocoa butter or olive oil are the most popular. Chemical peels may also be used with limited success. Various office procedures may also be performed, such as microdermabrasion, radiofrequency, laser/light therapy, platelet-rich plasma and others, but the results are often limited and deceptive for both the patient and the dermatologist. More remains to be done about the study of this frequent dermatological disorder Розтяжки — це видимі лінійні рубці, що розвиваються на тілі в місцях надмірного розтягування шкіри. Це доброякісне шкірне захворювання, але через естетичне значення вони можуть завдавати страждань пацієнтам. Розтяжки дуже поширені у понад 50 % вагітних жінок і у 50—90 % населення загалом. Вони частіше уражають певні етнічні групи, особливо темношкірих пацієнтів. Факторами ризику під час вагітності є сімейний анамнез, але також має місце і зайва вага, в той час як підвищений індекс маси тіла також є фактором ризику. Клінічно початкові еритематозні і фіолетові ураження, або так звані червоні смуги, переходять у зморшкуваті, гіпопігментовані, атрофічні рубцеві відмітини, так звані білі смуги. Утворення розтяжок підтверджується чотирма основними теоріями: 1) механічне розтягнення шкіри; 2) гормональні зміни; 3) вроджене структурне порушення покривів; 4) генетична схильність. Гістологічно описані різні аномалії колагенових і еластичних волокон на рівні дерми. Лікування розтяжок завжди оманливе. Найпоширеніші місцеві методи лікування, серед яких популярні креми з центелою азійською або гіалуроновою кислотою, мигдальна олія, ретиноїди для місцевого застосування, масло какао або оливкова олія. Хімічний пілінг також можна використовувати. Можуть бути виконані різні процедури, такі як мікродермабразія, радіочастотна терапія, лазерна/світлова терапія, збагачена тромбоцитами плазми, інші, але результати часто обмежені і оманливі як для пацієнта, так і для дерматолога. Ще багато чого треба зробити для вивчення цього розповсюдженого дерматологічного захворювання Свободных экз. нет |