Мочульська, О. М.     Особливості патогенезу свербежу та протисвербіжної терапії в дітей з алергодерматозами (огляд літератури) [Текст] / О. М. Мочульська // Український журнал перинатологія і педіатрія. - 2021. - N 2. - С. 57-67 MeSH-главная: ДЕРМАТИТ АЛЛЕРГИЧЕСКИЙ КОНТАКТНЫЙ -- DERMATITIS, ALLERGIC CONTACT (лекарственная терапия, этиология) ЗУД -- PRURITUS (лекарственная терапия, этиология) ПРОТИВОЗУДНЫЕ СРЕДСТВА -- ANTIPRURITICS (прием и дозировка, терапевтическое применение) ДЕТИ -- CHILD Аннотация: Алергодерматози є алергічними захворюваннями шкіри, найпоширеніші з яких: простий та алергічний контактні дерматити, атопічний дерматит, різні форми екземи, гостра й хронічна алергічна кропив’янка, набряк Квінке, токсикодермії, багатоформна ексудативна еритема (синдром Стівенса–Джонсона), гострий епідермальний некроліз (синдром Лаєлла). Клінічний перебіг усіх алергодерматозів супроводжується свербежем, хоча ступінь вираженості його варіює залежно від нозології. Важливим напрямом терапії алергодерматозів є контроль над свербежем шкіри, який є провідним симптомом. Відповідно до міжнародних програмних документів EAACI (European Academy of Allergy and Clinical Immunology), AAAAI (American Academy of Allergy, Asthma & Immunology), PRACТALL (Practical Allergology Consensus Report) з лікування алергодерматозів, провідне місце посідає протисвербіжна терапія, яка потребує індивідуального підходу і щоденного спостереження за станом шкіри. Системна протисвербіжна терапія передбачає застосування таких лікарських засобів: антигістамінні, глюкокортикостероїди, мембраностабілізуючі (кромони), антагоністи лейкотрієнових рецепторів, анти-IgE препарати. Зовнішня протисвербіжна терапія полягає в місцевому застосуванні емолієнтів, топічних глюкокортикостероїдів, топічних інгібіторів кальциневрину, топічних антигістамінних, репарантів та епітелізуючих засобів Лікування свербежу при алергодерматозах різнопланове, складне і багатоступеневе, потребує індивідуального підходу до кожного пацієнта і передбачає: контроль за довкіллям з усунення алергенних і неалергенних факторів, фармакотерапію системну і місцеву, догляд за шкірою. Сучасна протисвербіжна терапія алергодерматозів має бути етіопатогенетичною і впливати на місцеві та системні механізми формування алергічного запалення зі свербежем, її слід проводити диференційовано з урахуванням стадії хвороби, фази запалення і ступеня вираженості шкірних проявів на основі раціонального використання лікарських засобів Свободных экз. нет