Tkachyshyn, O.     Еvaluation of cardiovascular dysregulation in patients after hemorrhagic stroke as a complication of essential hypertensio [Text] = Оцінка порушення регуляції серцево-судинної системи у хворих після перенесеного геморагічного інсульту як ускладнення гіпертонічної хвороби / O. Tkachyshyn // Український науково-медичний молодіжний журнал. - 2021. - № 3. - P32-43. - Bibliogr. at the end of the art. MeSH-главная: МОЗГОВОГО КРОВООБРАЩЕНИЯ РАССТРОЙСТВА -- CEREBROVASCULAR DISORDERS (диагностика, кровь, метаболизм, патофизиология) ИНСУЛЬТ -- STROKE (метаболизм, патофизиология) ГОМЕОСТАЗ -- HOMEOSTASIS (действие лекарственных препаратов, иммунология) ГИПЕРТЕНЗИЯ -- HYPERTENSION (осложнения, патофизиология) КРОВЯНОГО ДАВЛЕНИЯ МОНИТОРИНГ АМБУЛАТОРНЫЙ -- BLOOD PRESSURE MONITORING, AMBULATORY (использование) ЭЛЕКТРОКАРДИОГРАФИЯ -- ELECTROCARDIOGRAPHY (использование) ЧЕРЕПНО-МОЗГОВЫЕ ТРАВМЫ -- CRANIOCEREBRAL TRAUMA (диагностика, классификация, осложнения, ультрасонография) Аннотация: The aim of the study was to compare blood pressure and electrocardiogram indices, assessed by their daily monitoring, and anamnestic data on mild traumatic brain injury between a group of patients with essential hypertension ≥6 months after a hemorrhagic stroke and a group of patients with essential hypertension without complications. Materials and methods. The total number of examined patients was 198 people, who were divided into 2 groups: the main (n = 94; age – 54,4±8,8 years, M±σ years) and the control (n = 104; age – 53,7±8,9 years) one. Patients in the main group suffered a hemorrhagic stroke as a complication of essential hypertension ≥6 months ago. The control group included patients with essential hypertension, stage II. In both groups of patients, the parameters of 24-hour ambulatory blood pressure monitoring and electrocardiogram were determined. Results. The indices of 24-hour ambulatory blood pressure monitoring in the main group and the control group were the following ones, respectively: the mean daytime systolic blood pressure was 109,6±1,6 and 121,1±1,1 mm Hg, the minimal one was 74,4±2,0 mm Hg and 82,3±12,5 mm Hg, and the maximal one was 168,2±1,9 and 161,9±1,7 mm Hg, p0,05. The daytime sigma systolic blood pressure (17,9±0,6) and its average real variability of (11,31±2,52 mm Hg) were bigger in the main group (p0,05). The daytime index of the hyperbaric load of systolic blood pressure was bigger in the main group: it was 403,6±25,9 against 231,7±12,1 mm Hg×h in the comparison group (p0,05). The mean, minimum and maximum heart rate at night were significantly lower in the main group (p0,05). The QTcmin index was significantly lower in the main group in contrast to the control one – 286,28±43,34 and 336,69±22,55, and the QT variance was greater – 232,56±44,55 – in comparison to the control group (188,31±33,67) (p0,05). From the anamnestic data of patients, a significantly higher prevalence of mild traumatic brain injury was found in 37,4% (35 patients out of 94) in the main group relative to the control one – 13,5% (14 out of 104), p0,05. Conclusions: The results of the study indicate the larger ranges of blood pressure variability in patients with essential hypertension complicated with hemorrhagic stroke, which can be caused by impaired autoregulation according to the QTc interval data. In combination with the disturbances of cerebral circulation, caused by the injury of the brain due to the hemorrhagic stroke alone or in combination with mild traumatic brain injury episode, such a situation may lead to the development of recurrent stroke Метою дослідження було порівняти показники артеріального тиску та електрокардіограми, оцінені за їх добовим моніторуванням, та анамнестичні дані щодо перенесеної легкої черепно-мозкової травми між групою хворих на гіпертонічну хворобу через ≥6 міс. після перенесеного геморагічного інсульту та групою хворих на гіпертонічну хворобу без ускладнень. Матеріали і методи. Загальна кількість обстежених хворих склала 198 осіб, які були поділені на 2 групи: основна (n=94; вік – 54,4±8,8 років, М±σ) та контрольна (n=104; вік – 53,7±8,9 років). Хворі основної групи перенесли геморагічний інсульт як ускладнення гіпертонічної хвороби ≥6 міс. тому. У контрольну групу потрапили хворі на гіпертонічну хворобу, стадія ІІ. В обох групах хворих визначали показники добового моніторування артеріального тиску та електрокардіограми. Результати. Показники добового моніторування артеріального тиску в основній групі та контрольній, відповідно: середній систолічний артеріальний тиск вдень 109,6±1,6 та 121,1±1,1 мм рт. ст., мінімальний – 74,4±2,0 та 82,3±12,5 мм рт. ст., максимальний – 168,2±1,9 та 161,9±1,7 мм рт. ст., p0,05. Показники сігма систолічного артеріального тиску вдень (17,9±0,6) та його середньої реальної варіабельності (11,31±0,26 мм рт. ст.) були більшими в основній групі (p0,05). Показник гіпербаричного навантаження систолічного артеріального тиску вдень був більшим в основній групі і становив 403,6±25,9 проти 231,7±12,1 мм рт. ст.×год у контрольній (p0,05). Середня, мінімальна та максимальна частота серцевих скорочень вночі була достовірно меншою в основній групі (p0,05). Показник QTcmin був достовірно меншим в основній групі на відміну від контрольної – 286,28±43,34 та 336,69±22,55, а його дисперсія – більшою – 232,56±44,55 та 188,31±33,67 (p0,05). З анамнестичних даних було виявлено достовірно більшу поширеність перенесеної в минулому легкої черепно-мозкової травми в основній групі – у 37,4% (35 хворих з 94) – відносно контрольної (13,5% (14 осіб зі 104)), p0,05. Висновки: Результати дослідження вказують на більший діапазон варіабельності артеріального тиску у пацієнтів з гіпертонічною хворобою, ускладненою геморагічним інсультом, яка може бути спричинена порушенням авторегуляції згідно з даними інтервалу QTc. У поєднанні з порушеннями мозкового кровообігу, спричиненими ушкодженням головного мозку внаслідок геморагічного інсульту окремо або в поєднанні з легкою черепно-мозковою травмою в анамнезі, такий стан показників може призвести до розвитку повторного інсульту Свободных экз. нет