Марушко, Ю. В. Основні механізми впливу мікрофлори кишечника на імунну систему та їхнє значення в клінічній практиці [Текст] / Ю. В. Марушко, Т. В. Гищак, О. В. Чабанович // Сімейна медицина. - 2021. - № 4. - С. 19-27. - Бібліогр.: с. 26-27. MeSH-главная: ИММУННАЯ СИСТЕМА -- IMMUNE SYSTEM (иммунология, метаболизм, патология, секреция, ультраструктура) ПРОБИОТИКИ -- PROBIOTICS (история, классификация, стандарты, фармакокинетика, экономика) КИШЕЧНИК -- INTESTINES (анатомия и гистология, иммунология, кровоснабжение, метаболизм, физиология) Кл.слова (ненормированные): LAkTOBACILLUS ACIDOPHILIS NCFM -- BIFIDOBACTERUM LACTIS BL-04 Аннотация: Мікрофлора кишечника захищає людину від колонізації патогенними мікроорганізмами та пригнічує їхній ріст. Відомо, що одна з функцій нормальної флори – активація не тільки місцевого імунітету кишечника, але й імунної системи всього організму. Сьогодні у медичній практиці широко застосовують пробіотичні препарати з імуномодулюючою дією, що містять Lactobacillus Acidophilus NCFMTM, Bifidobacterium Lactis BL-04, які підтримують місцевий і загальний імунітет. Результати досліджень свідчать, що пробіотики на сьогодні є ефективними в лікуванні багатьох патологічних станів як у дітей, так і у дорослих завдяки їхньому різноманітному позитивному впливу на здоров’я, зокрема і завдяки імуномодулюючій дії. Застосування пробіотиків у комплексній терапії дозволяє швидше досягти стійкої нормалізації складу кишкової мікрофлори та усунути патологічні прояви захворювання. Принципове значення пробіотиків полягає у тому, що вони дають змогу лікувати порушення мікроекології кишечника, зумовлені як довкіллям, так і оральною антимікробною терапією. Підтверджено, що кілька пробіотиків скорочують тривалість бактеріальних або вірусних респіраторних інфекцій та спрощують їхній перебіг. Вплив пробіотиків на імунну систему є багатогранним і перспективним щодо корекції вироблення цитокінів, що особливо актуально в умовах пандемії SARS-CoV2 Доп.точки доступа: Гищак, Т. В. Чабанович, О. В. Свободных экз. нет |